Життєписи дванадцяти цезарів
- Автор: Транквилл Гай Светоний
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Сполом
- ISBN: 978-966-665-616-5
- Переводчик: Павел Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Життєписи дванадцяти цезарів». Краткое содержание книги:
40. Встановив нові й нечувані досі податки — спочатку через публіканів[415], а згодом, оскільки прибутки стали вищими, через центуріонів та трибунів преторської гвардії. Не оминав ані жодної нагоди накласти податки, ані жодної людини. На харчі, що продавалися в цілому місті, наклав твердий встановлений податок; за спори й судові справи, незалежно від місця, де вони розпочиналися, вимагалося четверту частину суми, за яку сперечалися, і було призначено покарання у разі, якщо сторони домовляться чи скасують справу; носильники сплачували восьму частину денного заробітку; блудниці сплачували вартість одного злягання, і до цього закону було додано, що податкові підлягають навіть ті, що колись займались блудництвом чи звідництвом, незважаючи навіть на те, що перебували у законному шлюбі.
41. Ці податкові закони лише оголосили, а не опублікували, і тому через брак обізнаності було допущено багато помилок. На вимогу народу виставив писаний закон, але написали його такими дрібними літерами й вивісили у такому вузькому місці, щоб ніхто не міг його списати. А щоб не втратити прибутку, влаштував бордель на Палатині: в незліченних кімнатах, оздоблених з надзвичайною пишністю, гостей чекали заміжні жінки і вільнонароджені юнаки. По всіх форумах[416] і базиліках послав глашатаїв, що запрошували молодого й старого скуштувати насолоди. Тим, що завітали, позичали під відсотки гроші, і клерки відкрито записували імена тих, які начебто долучилися до прибутків Цезаря. 2. Не бачив ганьби отримати зиск навіть з ігор у жеребки, вдаючись до підступу й обману. А якось, відступивши свою чергу наступному гравцю, вийшов на подвір’я дому і перестрів двох багатих римських вершників: тут же наказав схопити їх і забрати в них все майно, й повернувся щасливий, вихваляючись, що ніколи так багато не вигравав у жеребки.
42. Коли ж народилася в нього донька, то почав скаржитися не лише на свою бідність як імператора, але й на додаткові батьківські клопоти, і почав стягати кошти на виховання доньки та придане. Проголосив, що прийматиме подарунки на новий рік і на січневі календи стояв у воротах будинку й ловив гроші, що пригоршнями й подолами[417] кидала йому різношерста юрба. Врешті, запалившись жадобою торкатися грошей, часто громадив купами золоті монети по широкій підлозі й ходив по них босоніж або ж качався по них цілим тілом.
43. Військовими клопотами та походом зайнявся лиш один раз, однак без жодного попереднього наміру: якось, прямуючи до Меванії, аби оглянути ріку Клітумн та довколишній [418], йому нагадали, що необхідно поповнити кількість батавських[419] охоронців, які були при ньому, а він тут же похопився йти походом у Германію. Без жодних зволікань зібрав звідусіль легіони та допоміжні сили, проводячи набір з великою строгістю, стягнув небачену досі кількість усілякої провізії, та вирушив у дорогу. Рухалися то з такою швидкістю та поспішністю, що когорти преторіанців були змушені всупереч звичаєві в’ючити знамена на коней, аби не відставати, то настільки повільно й розважно, що вісім чоловік несли його лектику[420], а жителі ближніх міст підмітали й поливали перед ним шлях, щоб не було пороху.
44. Як лиш прибув до табору, то захотів показати себе строгим вождем і ганебно вигнав тих полководців, що пізніше привели допомогу з різних місць, а переглядаючи військо, звільнив багатьох старших центуріонів, і деяких навіть таких, яким залишалося усього кілька днів до кінця терміну; звільнив перших центуріонів маніпули триаріїв[421], вказавши за причину їх старість і слабість. Усіх інших насварив за жадібність та зменшив їх платню після завершення служби до шести тисяч сестерціїв[422]. 2. За весь похід нічого більшого не зробив, як лиш прийняв Адмінія, сина британського царя Цинобеліна[423], якого вигнав батько, і той з невеличким загоном перейшов під його захист. Проте послав у Рим помпезного листа, що весь острів здався йому, і наказав гінцям гнати колісниці, не спиняючись[424], аж до самого форуму та курії, і щоб передати листа консулам лише в храмі Марса[425] в присутності всього сенату.
415
Публікани — відкупники державних доходів, головно податків.
416
Форум тут вживається у такому ж значенні, що й гр. агора, тобто майдан, або навіть і базар.
417
Поділ, лат. синус, нижня частина тоги, яку часто використовували як кишеню.
418
Місцина славилася красою (Пліній, Листи, 8, 8). Там був древній храм Юпітера.
419
Батави — германське плем’я поблизу Рейну, зберігало вірність Римові до 69 р.
420
Октафори переважно використовувалися для жінок.
421
Триарії — найдосвідченіші воїни у легіоні.
422
Що було половиною від суми, яку встановив Август.
423
Цар південної Британії.
424
Переважно колісницям заборонялося їздити по вулицях у денний час, а лише перед сходом сонця або у дві останні години дня.
425
Див. Август, 29.