Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
Щось про Громадянську.
-А що, власне, розказувать,
Про ті дні нещасні,
Як по хатах сновигали -
То одні, то красні.
Виб"ють двері, як не впустиш
Й тут же гвалтували.
-Отак ото ті нелюди
В нас і воювали.
Як вгадаєш, хто який з них,
То, гляди, й відпустять,
А не дай Бог не вгадаєш -
То й штанішки спустять.
А тому від страху люди,
Аби їх не били,
Цілі дні ото по хаті
Й без штанів ходили.
А один раз стою в хаті
Якось на шпалері,
Хтось стукає. Думав - білі
Й відкриваю двері.
А то дивлюсь баба Хрося
Також в білій льолі,
Прийшла бідна аби в мене
Випросити солі.
Та як глянула на мене,
На мої убори,
Стала тут же молитися,
Ніби до Миколи.
-Чи ти бува не звихнувся,
Що жопою світиш?
Чи можливо впав в дитинство,
Чи в начальство мітиш?
Й тут же з ляку-переляку
На долівку впала.
Усі довбуть... бери тоже...
Тільки дай ще й сала.
-А що довбуть?
Внук у діда тут же вмить питає.
Дід на внука подивився:
-Підростеш - узнаєш...
Отак ото й воювали ті іклисті коні,
Як тебе не трахнуть білі, зроблять це червоні.
25.1.2003 р.
ВІТЕР ВІЄ
Вітер віє, вітер віє,
Скрізь куди не глянеш - лід.
Як себе Гриць не жаліє,
Чому маю я жаліть?
27.1.2003 р.
ЗТУРБОВАНИЙ БАТЬКО
Зтурбований батько,
Схвильована мати,
Єдиного сина
Беруть у солдати.
3.8.1998 р.
КОЛИ ПРИЇХАЛИ В СОЧІ
Коли приїхали ми в Сочі
Вона сказала, що не хочу,
Навіщо ж ти гукала в Сочі,
Невже щоб я дивився в очі?
28.1.1998 р.
ДОЖИЛИСЯ ХОЛУЇ
От і дожилися наші холуї,
Що чужими стали на своїй землі.
6.4.1999 р.
НЕ СМІЙСЯ З СТАРШИХ
О, ти, юначе, не хизуйся,
Й сміятись з старших ти не смій,
Бо хто сміється з старших себе,
На того кажуть: то - тюхтій!
23.7.1999 р.
ПОЕТИ, ЯК ДІТИ
В нас поети запевняю:
Як маленькі діти,
Які пишуть не для людства,
А все для еліти.
6.4.1999 р.
НЕ СТІЙ, І НЕ ДИВИСЬ!
Ти не стій і не дивись
На красиві лиця,
Бо, як кажуть, із краси -
Вам не пить водиці.
5.2.1999 р.
ЯКЩО ДРУГ - СОБАКА
У Петра з собакою є час погулять,
А провідать друга - ніженьки болять.
Чи то друг - собака, чи собака друг?
Чи то просто люди розпустили слух.
20.8.1999 р.
ЩОБ ДОБИТИСЬ УСПІХУ
Старайтесь менш людей повчать,
А більше вчитись,
Якщо хочете в житті
Ви чогось добитись.
3.6.2002 р.
ЛЮБОВ - ВІЧНА
Вриваюсь в тебе, ніби в диво,
Торкаюсь з пристрастю сосків,
І б’є в набат душа щаслива,
Ще з незапам’ятних віків.
Й колись і зараз все так само,
Як сотні літ назад віків -
Робились Вовочки й Оксани
Під шум щасливих яворів.
3.6.2002 р.
РОМАНТИЧНА ЛЯЛЬКА
Жалівсь Старий Кіт молодому,
Ледве утікши від Сірка.
-У тебе ген які хороми
І охорона теж своя.
А в мене що? Підвал, горище,
Навіть не має тапчана,
І де не стань - там вітер свище,
І цілий рік зима й зима.
-Зате у тебе поле, гори,
Де захотів - там і... відбій,
Зате ти сам собі хазяїн,
І сам собі ти Вовк, чи Змій.
А тут, пробач за не етичність,
І в туалет тебе ведуть,
Чи не занадто романтично?-
Коли тебе з наганом ждуть.
3.6.2002 р.
ЧОЛОВІК І ШПРОТИ
Чоловік вминає шпроти
І бурчить до жінки:
-Краще б ти стулила ротик,
Ніж свої колінки.
7.5.2003 р.
Перейти на страницу: