Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
А як стріла коваля –
То вся вулиця моя.
23.2.2013 р.
ОТ ТАК КВІТОЧКИ У ТЕБЕ!
От так квіточки у тебе, от так квіточки,
Хто ж добратись не хотів би до них літечком?
От би, Боже, мені дав ти тії… квіточки,
Я б від них би не відходив ціле літечко.
Бо як гляну на ту попу, на ті квіточки,
Бачу я, що там роботи… на все літечко.
Як би я хотів до всіх їх – притулитися,
І на кожній хоч на тиждень – одружитися!
Як за таку кнопочку
Та не випить «стопочку»?
23.2.2013 р.
НА ДАЧІ
Щоб я воду не носив,
Дощ мені садок полив,
Ну, а я водою тою
Ще й полив квасолю й сою.
1.7.2011 р.
ОНИСИМУ
Думав Гриць, що Онисим,
То найкращий в нього син.
То ж купив йому машину,
Щоб не гнув на хитрих спину.
І хотів, ще так сказати,
Ще й житло йому придбати.
І, звичайно, б дав квартиру –
Якби той не був дурилом.
А тепер прости, браток,
Наберись ума чуток.
Не доводь батьків до сказу,
Бо тобі дай все й відразу.
От вони які хороші,
От тепер ти їм і вір,
Їм би тільки – гроші й гроші,
А тобі не дасть й кефір.
Та щоб та сучка розчахнулася,
Що від стареньких відвернулася.
І для якого батько й мати
Лише тоді – як є що взяти.
Бо не бачить більш нікого
Крім, хіба – себе самого.
А що є ще батько й мати,
То на те йому – начхати,
Дай такому поцу владу,
То він стане справжнім катом.
2.3.2013 р.
ВІЧНОГО НЕМА НІЧОГО
– Вірність то усього – мрії,
Хай би там хоч що було, –
Сказав Грицько своїй Марії
Й пішов із іншою в кіно.
20.05.2013 р.
Я ДУМАВ ТИ СПРАВЖНІЙ
Хто ти такий, браток, вже знаю,
Тому й не стану вияснять,
Бо ти родивсь не капітаном,
Якому можна довірять.
Для тебе честь, що сон кобили,
Тобі аби хильнуть стакан,
Бо честь людська тобі до спини,
Хоч з виду ніби й капітан.
І ти людей любить не будеш,
Бо цьому нень тебе не вчив,
Й для всіх ти будеш, як отрута,
Скільки б у світі ти не жив.
Тому й не станеш їм ти другом,
Навіть, аби тебе хто вбив.
А я чомусь дурило думав,
Що справжній ти, за що й – любив.
Та я тобі не дорікаю,
Але затям слова мої:
Друзів в дорозі не кидають
Навіть, якщо горять гаї!
2.3.2013 р.
І ХОЧ ЯК МОЯ ПРОСИЛА
Цілу нічку провалявся,
Та до квітки не добрався,
І хоч як моя просила,
А до себе не пустила.
22.2.2013 р.
ЩОБ РІД НАШ ПЛОДИВСЯ
Ми створені для того, щоб кохатись,
А Шарик вічно щоб крутивсь –
Отож пора б й за хлопця братись,
Щоб рід постійно наш плодивсь.
7.5.1983 р.
КОЛИ ЦВІТУТЬ САДКИ
Коли я йду через городи,
Дивлючь, як світяться мости,
Що з’єднують світила і народи,
Що разом йдуть до світлої мети.
Коли цвітуть садки вишневі, яблуневі,
І тьохкає кирпатий соловей,
Так це тому, що в сонячному дневі
Горять вогні закоханих очей.
Коли йду лісом з тяжкими думками,
Що гнуть, немов колоди до землі,
О, як тоді зустрітись хочу з вами,
Щоб ви сказали ніжне щось мені.
Коли дивлюсь в твої я очі-квіти,
Що визирають з-за берізок і дібров,
О, як же хочеться щоб було вічно літо,
І щоб жила завжди в людей любов.
Коли квітує травень світлолиций,
І скрізь навколо світяться сади,
Так це тому, що в нім живуть жар-птиці,
Які й мене заманюють туди.
13.4.1981 р.
КУДИ ПОДІЛИСЬ УКРАЇНЦІ?
От що я скажу по правді –
Не люблю я тих панів,
У яких із горла преться
Ну, а він все їв би й їв.
Подивіться на Вкраїну:
Хто на ній у нас живе?
Де не глянь – одні іуди,
Де ж поділись наші люди?
24.2.2013 р.
ЯКЩО В СУСІДА ГАРНІ ДІТИ
Якщо в сусіда гарні діти,
І ти таких хотів би мать,
То треба менш горілку пити,
А більше дома ночувать.
21.5.1983 р.
ЧОМУ СЕРДИТА, ЯК ГОРИЛА?
Тобі не сумно й не журливо,
І там де ти – квітує май,
Чому ж ти вічно, мов горила,
Мов загубила коровай?
Чому всі хлопці мчать до тебе,
Чи вартий твій отой горіх?
Що як твоє побачать небо –
То забувають і про гріх.