Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Що без хати і межі.
І що він такий всезнайка,
Як в відрі стара лушпайка,
А насправді, він то – зло,
З роду-прадіда – мужло.
Любить він тоді мовчати,
Як щось треба підказати,
А як просять сказать слово,
Він, як Вітя мчить до Вови.
От такий наш голова,
Хоч дурний, та всі права.
А як тре’ вас обдурить,
В нього – все тоді горить.
А з начальством рука в руку
Як же не цінить цю суку?
А щоб хату Грицю дать, –
Йде в начальника питать,
Бо попробуй без диплома
Жить, як виженуть з профкома.
14.12.1974 – 25.3.2013 р.
О, ЯК БИ Я ХОТІВ ТРУДИТЬСЯ
О, як би я хотів трудитись
Та не на користь сатані,
Бо як погляну на ці морди,
То аж кипить усе в мені.
7.3.1957 р.
ЯК ПОГЛЯНУ Я НА ЛИТКИ
Сидить жінка серед хати
І мене гукає спати.
Я ж як глянув на ті литки,
То аж чуб піднявся дибки.
27.7.1957 р.
АБИ ЗАВЖДИ БУЛИ БАЖАННЯ
Періщить дощик під вікном,
Що аж згинається калина,
Прийди до мене перед сном
Хоча б на час, моя дівчино.
Я жду тебе як моряки
Завжди побачення з землею,
Як Пенолопа із війни
Свого чекала Одіссея.
Я жду і знаю! – ти прийдеш
Разом із сонячним світанком,
І знаю, щастя принесеш,
І повну пазуху кохання.
8.7.1981 р.
ОДИНОКИЙ ВІТЕР
Знову тривожно серце б’ється
Об берег власних почуттів,
А щастя в руки не дається,
Ніби воно із ста чортів.
Гасає вітер по хатині,
Голосить дзвінко, як маля,
Що нікому погріти спину
Як ніч приходить на поля.
Гасає вітер по долині,
Готовий серце розірвать,
А я шукаю очі сині,
Хоч і не знаю, де шукать?
11.12.1979 р.
НАТАШІ
Дощ в садку всю ніч шумить,
Як же там сусідка спить?
14.8.2012 р.
МУРКОТУШКИ
Коли баби муркотять...
Угадайте, що хотять?
17.9.2012 р.
НОРМУВАЛЬНИКАМ КОНТОРИ
Галі, Каті, Елеонорі
Сниться, що весь день на морі,
Бо такі розцінки знають,
Що їх всі і скрізь вітають.
Бо як випишуть наряд –
Всі їм дякують підряд.
Тож своє службове «горе»
Кожен рік везуть на море.
Всі веселі, всі сміються,
А що буде, як проснуться?
От вони які дівчата,
Роблять все, що скаже «тато».
22.12.1974 р.
ЩО КРАЩЕ В СВІТІ?
– Що краще в світі? – сало чи краса,–
Питає в Лося Порося.
І Лось, відбігши від дороги,
Сказав, що самі кращі – роги,
Бо в красоті не розбиравсь,
А сала їсти не збиравсь,
А роги Лосю знадобляться.
Аби від суддів відбиваться.
Такі у нас сьогодні судді,
Й чим більш їм дай – тим більш паскудні,
Бо так як той паскудник судить –
Мене й державу він паскудить.
14.3.2013 р.
АКАЦІЯ І ГРИЦЬКО
Акація цвіте й з каштанами шепоче,
Грицько, ти запитай, чого дівчина хоче?
БЛАГОСЛОВЕННЯ
Як у царство ніжного натхнення,
Я до тебе, миленька, іду,
І прошу в Богів благословення
На твою незайману красу.
23.6.1983 р.
БІЛЬШ НІЧОГО НЕ ТРИМАЛА
Коли Сарі наказали,
Щоб вона пісок кидала,
Та на шефа подивилась
І до нього ближче стала:
– Я в руках, крім ложки й члена,
Більш нічого не тримала.
5.3.2013 р.
ПОДАРУЙ МЕНІ РАДІСТЬ
Подаруй мені ти радість,
Краєм губ хоч посміхнись,
Ну кому потрібна зрада? –
Як для щастя ми зійшлись.
11.5.1975 р.
В ТВОЇХ ОБІЙМАХ
В твоїх красотах не купався,
І хоч про той не відав шквал,
Але я в тім не сумнівався,
Що там, де ти, – там – карнавал.
1.10.1974 р.
НАВІЩО ТА ЛЮБОВ?
Навіщо та любов, що ранить,
Нащо холодні ті вогні,
Навіщо ті, скажіть, тюльпани,
Які дарують не мені?
24.5.1978 р.
ЩОБ БУЛИ ВІРНИМИ ЖІНКИ
Чоловіки! Не корчте дурнів!
Хочете вірних мать жінок?
З чужими не крутіть амури
Й своїх від себе ні на крок.
6.6.1983 р.
ПРО ДОЛЮ І ВОЛЮ
Налетіли вітри з поля
І схопили мою долю,
І схопили й закружили,
Руки рвуть і ноги й жили.