Таргани

— Тільки от звичайні люди не звертають уваги на припарковані на вулиці машини. Якщо, звісно, вони цього не навчені або не чекають засідки.

— Гаразд. Тоньє Віг навряд чи вдасться одержати «Оскар».

— Так чим же ви тут насправді займаєтеся?

Льокен показав на фотографії й фотоапаратуру, розкидану по підлозі.

— Ви заробляєте собі на життя… от цим? — запитав Харрі.

— Саме цим.

Харрі відчув, як пульс у нього прискорився.

— А вам відомо, скільки років вам доведеться відсидіти в цій країні за подібні речі? Думаю, я зможу влаштувати вам в’язницю років на десять.

Льокен у відповідь коротко, сухо засміявся.

— Ви що, тримаєте мене за дурня, інспекторе? У вас не було б потреби вдиратися в мій будинок, якби у вас на руках був ордер на обшук. А якби мене можна було заарештувати за те, що знайдено в мене у квартирі, то ви з вашим колегою однаково не зуміли б цього зробити. Жоден суддя не визнав би доказів, отриманих таким способом: це не просто не за правилами, це справжнє беззаконня. І, можливо, вам самому доведеться тут затриматися, Холе.

Харрі саданув його пістолетом. Ніби кран відкрився: з носа Льокена заюшила кров.

Але Льокен не поворухнувся, тільки дивився, як кров тече на кольорову сорочку й білі штани.

— Натуральний тайський шовк, — вимовив нарешті він. — І коштує недешево.

Від удару він трохи охолонув, зате Харрі відчував, як у душі закипає злість.

— Нічого, знайдеш гроші, проклятий педераст. Адже тобі добре платять за це лайно. — І Харрі піддав ногою фотографії, що валялися на підлозі.

— Не знаю, — відповів Льокен, притуливши білу хустку до розбитого носа. — Я отримую від норвезької держави зарплату відповідно до тарифної сітки. Плюс дещо за роботу за кордоном.

— Про що це ти?

У відповідь знову блиснув золотий зуб. Харрі раптом помітив, що стискає пістолет з такою силою, що ломить руку. Добре, що він вийняв з нього магазин.

— Ви не знаєте деяких речей, Холе. Напевно, вам варто було б довідатися про них раніше, але ваш начальник вирішив, що це не обов’язково, якщо тільки вони не мають відношення до розслідування вбивства. Але коли вже мене викрито, то вас можна проінформувати й про інше. Голова поліції й Даґфінн Торхус повідомили мені про фотографії, знайдені вами в кейсі Мольнеса, і ви, звичайно, уже зрозуміли, що це були мої знімки. Те, що ви бачите в моїй квартирі, — це ланка розслідування справи про педофілію, що з багатьох причин поки засекречена. Я півроку стежив за цим чоловіком. Фотографії є доказом його злочину.

Харрі й без роздумів було ясно: Льокен говорить правду. Усе встало на свої місця, немов у глибині душі він знав про це із самого початку. Ореол таємничості навколо роботи Льокена, фотоапаратури, нічний бінокль, дивні поїздки у В’єтнам і Лаос — усе саме так і є. А закривавлена людина напроти нього більше вже не здавалася ворогом, це був колега, союзник, якому він ледве не зламав ніс.