ТАРС уповноважений заявити…
- Автор: Семенов Юлиан Семенович
- Серия: Славін #1
- Год: 1983
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Надія Орлова
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «ТАРС уповноважений заявити…». Краткое содержание книги:
Книги на полиці були старанно протерті, здебільшого класика, поставлено акуратно, за розмірами й кольором корінців. У томику Діккенса лежали три тисячі карбованців хрусткими сотенними купюрами.
За день до цього розмовляли з племінником Дубова, той розповів, який «Серьожа пунктуальний», коли позичає гроші: «Взяв у мене сто карбованців, йому їх завжди не вистачає, то віддав протягом трьох місяців — по тридцятці з кожної зарплати і точно в строк».
У столі теж був порядок — скріплені аркушики оплати за світло й газ, — ні листів не було в його столі, ні адрес чи телефонів, ніби жила тут людина, яка знала, що до неї можуть прийти, і тому заздалегідь готувалась до візиту: «Дивіться, будь ласка, все відкрито, ось я перед вами — увесь наскрізь».
Ніяких зачіпок, не те що доказів, у кімнаті Дубова не було. Три тисячі, сховані в книзі? Це нюанс, а не доказ.
… Після того як повернувся з Сандунів, Лісник поставив на двері своєї кімнати другий замок, який купив, повертаючись із лазні, потім спустився в двір, завів машину «Волга» номерний знак 27–21 і виїхав на Садове кільце. Коло метро «Парк культури» він розвернувся і, залишивши машину біля Інституту міжнародних відносин, сів у метро, доїхав до станції «Бібліотека імені Леніна» і вийшов із станції на Калінінському проспекті. Тут, не вступаючи ні з ким у контакт, він підійшов до магазину «Мелодія» і зупинився, поглянув на годинник. О 17. 20 до нього підійшла дівчина, невисока на зріст, чорноока брюнетка, в синьому джинсовому костюмі, разом з якою Лісник сів у метро на станції «Арбатська» і повернувся до машини о 17. 59. Разом з Чорненькою Лісник поїхав у ресторан «Русь», де замовив вечерю — чотири порції зернистої ікри, салат із свіжих овочів, масло, підсмажений чорний хліб, філе з шампіньйонами і червоним вином та каву з морозивом. З алкогольних напоїв Лісник замовив сто грамів коньяку марки «КВ», яким почастував Чорненьку, сам же нічого не пив. О 21. 45 Лісник повернувся з дівчиною додому, де вони й ночували…
ТЕМП
«Дорогий друже, нас, як і раніше, цікавлять питання, пов'язані з тим, що нового відомо Москві про ситуації на кордонах з Нагонією, про групу Огано, про його плани. Треба сказати, що ваша інформація про поставки Нагонії дуже допомогла нам зробити ряд зустрічних кроків. Чи не знаєте ви такого Віталія Славіна? Якщо чули про нього, то що саме? Ми просили б вас протягом цього місяця виходити з нами на зв'язок не два рази, як це було досі, а принаймні чотири. Про інформацію, яку ви передали позавчора, доповіли найголовнішому керівникові. Він дав їй високу оцінку. Від усього серця поздоровляємо вас.
Ваші друзі Д. іЛ.».
«Пентагон.
Помічникові міністра оборони.
День «Факел» призначено наступної суботи. На цей час 9 підводних човнів, а також авіаносець повинні бути в пункті X., що дасть змогу завдати несподіваних ракетно-бомбових ударів по столиці Нагонії.
Помічник директора ЦРУ С. Перемен».
«Державний департамент, відділ досліджень та розробок.
На ваше прохання пересилаємо вам деякі папери, пов'язані з проблемою Нагонії. Оскільки в цих матеріалах викладено найважливіші таємниці ЦРУ, тому дуже просимо сьогодні ж повернути їх, ознайомивши з ними лише деяких працівників, а також апарат посла для особливих доручень.
З найкращими побажаннями
Майкл М. Велш, заступник директора ЦРУ».
З виступу посла для особливих доручень:
— Розширення російської допомоги Нагонії викликає тривогу в серцях африканців, у серцях людей усього світу. Ми певні того, що уряд Грісо, який посадили в палац під охороною багнетів, не зможе серйозно правити країною протягом будь-якого періоду; ми певні, що режим, котрий не представляє інтересів країни, кане в минуле, поступившись місцем справжнім представникам народу, обраним внаслідок широких, демократичних виборів; ми певні, що справедливість рано чи пізно переможе.
Однак моя країна дотримується послідовного й сталого нейтралітету в Африці. Нам може не подобатись пан Грісо, але до тих пір, поки він президент, ми маємо з ним справу, з ним, а не з кимось іншим. Ми можемо симпатизувати генералові Огано, але він — вигнанець, а ми підтримуємо дипломатичні стосунки з режимом, який прирік його на вигнання. Тому — я хочу повторити це з усією відповідальністю — будь-які звинувачення, кинуті на нашу адресу з приводу того, що ми начебто підтримуємо містера Огано, не мають ніяких на те підстав.