Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
22. При припиненні договору найму ст. 785 ЦК покладає на наймача обов’язок негайно повернути річ, що була предметом договору найму, наймодавцеві та встановлює санкцію за порушення цього обов’язку. Але ж питання про право наймача вимагати повернення грошової суми, сплаченої в порядку попередньої оплати користування річчю за період після припинення договору до спливу строку користування річчю, за який була внесена плата, в ст. 785 ЦК не йдеться. Ця грошова сума підлягає стягненню з наймача на підставі п. 6 ст. 3 і 1212 ЦК. У випадках, передбачених ст. 785 ЦК, а також ст. 766 ЦК (коли наймодавець не передає наймачеві майно), 768 ЦК (коли наймодавець передав наймачеві річ з гарантією якості, але були виявлені недоліки речі), 769 ЦК (при зміні або розірвання договору у зв’язку з неповідомленням наймодавцем наймача про права третіх осіб на річ), ч. 3 ст. 776 ЦК (коли наймодавець не виконує обов’язку щодо капітального ремонту предмета найму), застосовуються правила цих статей, що надають наймачеві право на стягнення збитків. Попередня оплата за користування річчю, внесена наймачем за період після розірвання договору, стягується у вигляді збитків. У решті випадків розірвання договору попередня оплата підлягає стягненню на підставі п. 6 ст. 3 і 1212 ЦК як безпідставно набуте наймодавцем майно. Це ж стосується і договору прокату, законодавство про який не обмежує в будь-який спосіб право наймача відмовитись від договору (ч. 1 ст. 790 ЦК).
23. Спеціальні правила ст. 834, 836 ЦК покладають на користувача за договором позички обов’язок повернути річ, передану йому у користування, у разі розірвання договору, а позичкодавцеві надають право вимагати примусового повернення речі. Ці спеціальні правила виключають застосування до позички ч. 4 та 5 ст. 653 ЦК.
24. Інститутом підряду встановлено низку правил, відповідно до яких у зв’язку з розірванням договору підряду сторона отримує право на відшкодування збитків. У межах правової конструкції відшкодування збитків досягається еквівалентність у взаємовідносинах сторін в наступних випадках:
1) при відмові підрядника від договору в зв’язку з невиконанням замовником вимоги підрядника про заміну недоброякісного або непридатного матеріалу, про зміну вказівок про спосіб виконання роботи або про усунення інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 848 ЦК). У цьому разі право на стягнення збитків належить підрядникові на підставі цієї ж статті;
2) при відмові замовника від договору в зв’язку з тим, що стало очевидним, що робота не буде виконаним належним чином, а підрядник не виконав вимогу про усунення недоліків у встановлений строк (ч. 3 ст. 849 ЦК). У цьому разі право на стягнення збитків має замовник на підставі цієї ж статті;
3) при розірванні договору підряду на вимогу замовника за згодою сторін або за рішенням суду у разі наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків (ч. 2 ст. 852 ЦК). Це положення передбачає право замовника на відшкодування збитків;
4) при розірванні договору побутового підряду на вимогу замовника, за згодою сторін або за рішенням суду, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник (ч. 3 ст. 869 ЦК). Ця стаття право на стягнення збитків надає замовникові.
Викладені правила не виключають застосування п. 6 ст. 3 і 1212 ЦК, якщо замовник до розірвання договору здійснив попередню оплату робіт (при відмові від договору відповідно до ст. 848 ЦК) або якщо до розірвання договору підрядник виконав частину роботи і ця робота не була оплачена.
25. В інших випадках норми інституту підряду встановлюють спеціальні правила про розрахунки в зв’язку з розірванням договору підряду:
1) у разі виявлення необхідності перевищення приблизного кошторису та відмови замовника в цьому зв’язку від договору підрядникові надається право вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи (ч. 4 ст. 844 ЦК). Якщо в порядку попередньої оплати замовник оплатив більшу частину роботи, він управі вимагати повернення попередньої оплати тієї частини роботи, яку не було виконано;
2) при відмові замовника на свій розсуд від договору підряду, замовник зобов’язаний виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи і відшкодувати збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК). У цих випадках також не виключається пред’явлення замовником вимоги про повернення грошової суми, сплаченої в порядку попередньої оплати роботи, яка не була виконана;