Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
У заповіднику 1505 видів рослин, з них 955 – судинні. Рідкісними та зникаючими є 134 види рослин (14,1 % флори заповідника), з них 60 видів – ендеміки. До Червоної книги України занесені 18 видів, до Європейського Червоного списку – 10, до Бернської конвенції – 5 видів. До Зеленої книги України занесено 15 рослинних угруповань: 2 степові, 3 болотні та 10 водних.
Із «червонокнижних» видів тут охороняються, зокрема, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, альдрованда пухирчаста, меч-трава болотна, зозулинець болотний, коручка болотна і чемерицевідна, білоцвіт літній, гвоздика бессарабська, ковила дніпровська, золотобородник цикадовий та ін.
…багато видів рослин заповідника є нащадками третинної флори – тобто рослинності часу від вимирання динозаврів (приблизно 65 млн років тому) до початку останнього льодовикового періоду (близько 1,8 млн років тому)? До таких належать водяний горіх, обвійник грецький, латаття біле, глечики жовті, меч-трава болотна, сальвінія плаваюча та ін., вони мають обмежене та спорадичне поширення і потребують особливої охорони.
У заповіднику 1492 види безхребетних та 417 види хребетних тварин. Птахів тут зареєстровано 263 види. Чільне місце посідають водоплавні та навколоводні птахи, особливо гусеподібні – лебеді, гуси, качки, веслоногі – пелікани та баклани, лелекоподібні – чаплеві й ібісові; сіра гуска, крижень та інші качки, а також види, занесених до Червоної книги України: рожевий пелікан, косар, коровайка, жовта чапля, чернь білоока, ходуличник, великий, середній та тонкодзьобий кроншнепи тощо.
Із ссавців Дунайського заповідника особливий інтерес викликає єдиний представник ластоногих Чорного моря – тюлень-монах. Донедавна вважали, що цей вид, занесений до Червоної книги, більше не зустрічається в Чорному морі, проте 1992, 1994 та 1995 р. окремі особини траплялися в Дунаї на території заповідника.
Із навколоводних звірів, мешканців прісних водойм, характерні для Дунайського заповідника такі, як інтродуковані ондатра та єнотовидний собака, а також рідкісні «червонокнижні» – горностай, річкова видра, європейська норка. У плавнях зрідка трапляється кіт лісовий.
У заповіднику 99 видів риб – тут живуть шип, атлантичний осетер, чорноморський та дунайський лосось, умбра, чоп великий та малий, білуга, стерлядь, вирезуб, пічкур дунайський довговусий, шемая дунайська, йорж смугастий. Найціннішими є осетрові та дунайський оселедець.
…рішенням Міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО Дунайський біосферний заповідник включено до складу світової мережі біосферних резерватів у складі румунсько-українського біосферного резервату «Дельта Дунаю»? Наступного року ЮНЕСКО ухвалило рішення про видачу заповіднику відповідного диплома.
Крім біосферних, на території України сьогодні існує 17 природних заповідників. Найбільшими з них є Карпатський, Розточчя, Медобори, Канівський, Кримський, Казантипський, Ялтинський гірсько-лісовий, Карадазький, Мис Мартьян.
Кожен із них являє собою територію незайманої природи значних розмірів, призначену для збереження природних умов. Природні заповідники становлять наукову, освітню, естетичну, історичну цінність для відвідувачів, у яких є велике бажання побути наодинці зі справжньою дикою природою. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського користування.
Одним із найстаріших природних заповідників України є Канівський.
Знаходиться він поблизу міста Канів Черкаської області й межує безпосередньо зі святинею українського народу – могилою Т. Шевченка. Майже вся площа заповідника вкрита грабовим лісом з домішкою липи, клена, ясена, дуба та інших порід. Тут знаходиться багато стародавніх пам’яток матеріальної культури, відомої в нашій і світовій літературі під назвою трипільської. Тут відомі і найбільш північні та східні місця зростання деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, цибулі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах трапляються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів: багаторядники Брауна та шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала. На добре освітлених південних схилах можна зустріти релікти вже більш теплого міжльодовикового періоду: чину рябу, шоломницю високу тощо.