Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Карпатський біосферний заповідник було створено 1968 р. для збереження унікальних гірських ландшафтів Карпат. Площа заповідника складає 58035,8 га, із них 39485 га надані заповіднику в постійне користування, а 18550,8 га перебувають у його складі без вилучення в землекористувачів. Територія займає 4,53 % Закарпатської області, заповідник рохташований у чотирьох її районах – Рахівському, Тячівському, Хустському та Виноградівському.
Територія заповідника складається з окремих масивів: Чорногірського, Свидовецького, Марамороського, Кузій- Трибушанського, Угольсько-Широколужанського, Долини нарцисів, Чорної гори та Юлівської гори.
Біосферний заповідник охороняє найбільші в Європі ділянки букових і ялиново-букових пралісів, 1111 видів вищих судинних рослин, 1344 видів нижчих рослин, 66 видів ссавців, 189 видів птахів, 9 видів плазунів, 13 видів земноводних, 26 видів риб та понад 15 тисяч видів безхребетних тварин. Чимало з них занесено до Міжнародного Червоного списку, Європейського Червоного списку, Червоної книги України, охороняється міжнародними конвенціями.
Карпатський біосферний заповідник
Унікальні в Чорногірському масиві Карпатського заповідника чисті й мішані смерекові, букові, яворові та ялицеві праліси. Наприклад, в урочищі Товстий Грунь у мішаних смерекових пралісах окремі дерева ялиці сягають 55 м заввишки, до 1,6 м у діаметрі й містять до 35 м3 деревини. Ідучи таким лісом, людина почувається карликом.
Чимало видів тварин зареєстровано в Україні тільки в Чорногорі. Серед хребетних – це татранська нориця, яка донедавна була відома лише з Високих Татр. Із безхребетних – це жуки красотіл інквізитор, турун трансільванський, трехус плікатулус, дюваліус рутенський тощо. З рідкісних комах, занесених до Червоної книги України, у Чорногірському масиві відмічено веснянку велику, акантолід сланцеву та жовтоголову.
У Свидовецькому масиві зростає понад 400 видів лише квіткових рослин, із яких 38 занесені до Червоної книги України. Букові ліси піднімаються тут до висоти 1380 м, що є їх найвищою межею в Українських Карпатах. У річці Кісва живуть видри. Частіше, ніж на інших ділянках заповідника, тут трапляється лісовий кіт. Обидва види занесені до Червоної книги України. Гарні умови тут і для ведмідів. Рись не є постійним мешканцем масиву, її мисливські угіддя виходять далеко за його межі, однак вона нерідко відвідує заповідник, оскільки тут може знайти спокій, а також багату поживу. Обох хижаків також занесено до Червоної книги України.
Із семи видів плазунів Кузій-Трибушанського масиву заповідника найбільший інтерес представляє лісовий полоз, або ескулапова змія. Саме цей вид обвиває чашу давньогрецького бога Ескулапа на загальновідомій емблемі медицини. Такої честі змія удостоїлася завдяки тому, що в античні часи утримувалася практично в кожній домівці для боротьби з гризунами – поширювачами небезпечних інфекційних хвороб.
У Мармарошах переважають гірські підвиди оленя благородного та кабана, козуля, лисиця, борсук, куниці лісова і кам’яна, а також великі хижі ссавці – рись, вовк і ведмідь. Тут збереглася європейська норка та її найбільший конкурент – видра. У старих штольнях на території масиву, вік яких нараховує кількасот років, літують і зимують понад 10 видів кажанів, серед яких є ряд повсюдно рідкісних. Це, зокрема, підковоноси великий і малий, а також довгокрилець. Останній вид уже понад 10 років не реєструється на території України і, можливо, поповнив список видів, що зникли.
Важливу наукову та історичну цінність Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського заповідника становлять осередки тису ягідного – реліктового й легендарного дерева, про яке написано десятки наукових праць і художніх творів. Від назви тису, який у цих місцях колись був дуже поширеним, походить назва однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиси, а також назви сіл та урочищ (Тисолово, Тисоватий, Тисовець тощо). У заповідному масиві тис зростає на вапнякових скелях в урочищах Гребінь, Чурь, Молочний Камінь, Копиця тощо. Всього на території масиву нараховується приблизно 1500 екземплярів цієї рослини. Дерева, віком 100–150 років, сягають не більше 8–10 м заввишки і мають 20–25 см у діаметрі.