Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Заповідник є справжнім царством птахів. 110 видів їх гніздяться на його території, а решта зустрічаються під час зимівлі та перельотів. Загальна кількість птахів, що зимують у затоках, – більш як 120 тис. особин. Найважливішим для птахів є прибережно-острівний комплекс, на якому зареєстровано 125 водно-болотних видів. Чисельність пташиного населення га островах заповідника становить 60–70 % загальної кількості морських птахів півдня України. Острови Чорноморського заповідника є базовим місцем гніздування мартина чорноголового в Європі.
У лісостепових ділянках заповідника відзначено 100–120 видів птахів, з яких гніздяться 40, ще 60 відвідують ці місця як кормовий біотоп і місце відпочинку. У соснових лісах живуть сова вухата, горлиця звичайна, дрімлюга. У приморському степу зустрічається до 180 видів. Це жайворонки степовий і польовий, чубатий, на озерах – лебідь-шипун, норець великий, численні качині, чаплеві зграї, у літній період сюди прилітають зграї куликів, дрібних горобиних та хижих птахів.
У заповіднику гніздяться такі рідкісні види, як кулик-сорока, морський зуйок, гага звичайна, ходуличник, крохаль довгоногий, реготун чорноголовий. Менш численними є орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий тощо. Почали гніздуватися баклан великий та біла чапля мала.
Справжньою перлиною Чорноморського заповідника є Тендрівська коса, котра вузькою смугою пісків простягнулася на 80 км. Давні греки називали її Ахіллесовим шляхом, у ті часи на ній стояв храм, присвячений Ахіллесу. На косі росте багато ендемічних видів, у тому числі з вузьким ареалом. Вони ніде більше у світі не трапляються і тому занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку видів, що зникають у світовому масштабі. Це люцерни тендрівська і морська, перлівка золотолускова тощо.
З рідкісних комах у заповіднику трапляються емпуза піщана, жук-олень, дибка степова, скарабей священний, бражник мертва голова, білянка Зегрис, прозерпіна тощо. З плазунів до Червоної книги України занесено полозів жовточеревого та мідянку чотирисмугу, гадюку степову; із ссавців – вечірницю малу, борсука, видру річкову, мишівку степову, усі три види дельфінів, тюленя-монаха, що став з’являтися останніми роками, та інших; з риб – білугу чорноморську, лосося чорноморського, коника морського, півня морського, судака морського та лаврака.
…1985 р. Чорноморський біосферний заповідник одержав сертифікат ЮНЕСКО й увійшов до Міжнародної мережі біосферних резерватів?
Дунай – друга за довжиною (близько 2 860 км) і площею басейну річка Європи (після Волги). Дельта Дунаю має загальну площу 4 180 км², з яких 82 % знаходяться в Румунії, а 18 % – на території України. Дунайська дельта – екологічне серце Європи, одні з найбільших водно-болотних угідь, представлені очеретяними плавнями, вкритими мережею проток, каналів, з численними озерами, ділянками заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишків степів.
Через надзвичайну цінність цих земель 1976 р. тут було створено філію Чорноморського державного заповідника, яку 1981 р. було реорганізовано в самостійний державний заповідник. Указом Президента України 1998 р. було створено Дунайський біосферний заповідник. Розташований він на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області.
Дунайський біосферний заповідник – місце існування значної кількості рідкісних рослин та тварин з Червоної книги України та міжнародних червоних списків. У дельті Дунаю в Україні можна побачити суцільні стогектарні зарості білого латаття та поспостерігати за тим, як рибалять великі скупчення пеліканів.
Дельта Дунаю ділиться на дві частини: стародавню річкову та молоду морську. Межею між ними є береговий вал із морського піску з черепашками – Жебриянівське пасмо. У північній частині між Жебриянівським пасмом і Летю (Румунія) вал розірваний Кілійським рукавом. Далі в морі формується вторинна дельта Кілійського рукава. Розташована нижче м. Вилкове, вона є наймолодшою частиною величезної дунайської дельти та новою природною сушею в Європі. Її вік складає близько 300 років, а вік приморської смуги значно менший, не більше 150 років. Окремі ж острови і коси сформувалися в останні десятиліття. Процес дельтоутворення триває і зараз, проте він менш інтенсивний у зв’язку з виносом мулу на більші глибини Чорного моря.