Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
В оцій боротьбі, що сьогодні ведеться на Сході Европи, а зокрема на землях України, в оцій боротьбі, що завтра захопить усі свободолюбиві народи світу та надасть нового обличчя і змісту майбутнім епохам, як виразник вічного змагання людства до свободи й прогресу - передове місце займає Український Народ.
Коли в 1941 р. спалахнула на Сході воєнна пожежа і німецько-гітлерівські "іберменші", йдучи на зміну сталінській сатрапії, задумали закувати Україну в нові кайдани, Український Нарід, вірний традиціям своєї дотогочасної визвольної боротьби, відповів стихійним, а відтак організованим опором на німецько-гітлерівські спроби його поневолити. Український Нарід не дав себе залякати німецькому теророві, він не зігнув спини перед узброєною по зуби німецькою імперією, як не згинав спини ніколи перед жодним наїзником впродовж своєї многострадальної, але славної історії, а раз станувши на становищі оборони рідної землі перед ворожим насиллям, він почав власними ударами відповідати на удари противника.
І це треба знати всім Вам, Дорогі Брати й Сестри, і всьому культурному світові:
- в оцій своїй крайнє ворожій поставі до німецьких загарбників видержали українські народні маси - українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, консеквентно від першого до останнього дня німецької окупації; Український Нарід не дав себе повести жодним Квіслінгам, ні Муссертам, ні іншим наймитам, які прив'язали б нашу визвольну справу до воза чужих імперіялістичних інтересів, а всіх нечисленних платних агентів, чи наївних політичних спекулянтів, що хотіли здати Український Нарід на ласку німецького сатрапа, він зумів змести з повехні життя та викинути поза його борти.
В оцій своїй однодушній революційній поставі українські народні маси єдиною лавою станули за своїми самостійницько-революційними керівниками за своїм Революційним Політичним Проводом та спільними силами високо підняли самостійницькі прапори боротьби, незламно документуючи всьому світові тверду волю Українського Народу жити вільним і незалежним життям.
А коли терор німецько-гітлерівських наїзників і большевицько-партизанських парашутних зайдів почав щораз дужче наступати на життя і майно громадян України, Український Нарід покликав до житгя своє зброине рам'я, свою славну Українську Повстанську Армію (УПА), що перейняла на себе охорону українських народніх мас перед насильствами гітлерівсько-сталінських імперіялістів.
І вкрились ліси і гори, балки і чагарники України повстанчими загонами новітніх українських козаків, месників за ворожий терор і борців за волю народу. І промовило болотнисте Полісся та розлога Волинь, заговорили лісисті Карпати, озвались таємні Дніпрові плавні, а за ними й широкі українські степи. З усієї України, з усіх її закутків озвалась тверда мова кулеметів, що стала відповіддю українських народніх мас на ворожі намагання закувати їх у кайдани.
І почавши з зими 1942-43 рр. на цій твердій мові розмовляє Український Нарід зі своїми ворогами до сьогодні і розмовлятиме на ній так довго, доки остання нога імперіялістичного наїзника не зникне з України! Бо Український Нарід ніколи не зрезигнує зі своєї боротьби за волю, а раз розпалене полум'я підпільної самостійницької збройної боротьби українських народніх мас проти наїзників - ніколи не потахне!
Воно не потахло досі, цебто майже по півторарічній новій большевицькій окупації України. Сьогодні знову, як і в минулих роках, Україна в розгарі своєї революційно-визвольної боротьби.
І саме це хотіли б ми, наші Брати й Сестри на еміграції, довести до Вашого відома. Ми хочемо, щоб Ви і весь свободолюбний світ дізналися про те, що український нарід не тільки не зрезигнував із своїх політичних цілей, але якраз в умовах найважчого сталінсько-большевицького терору скріпив і посилив свою революційно-визвольну боротьбу. Сьогодні знову ліси, гори й степи України повні тих, що волі прагнуть, і, що за народні інтереси постояти готові. Сьогодні громадяни України знову станули на захист своїх політичних і соціяльних прав, в боротьбі за власну державу, а кожна українська душа й кожна українська хата стоять нездобутими твердинями в боротьбі проти кривавого сталінсько-большевицького наїзника.
Зокрема цей факт єдности і спільної боротьби Українського Народу проти ворогів, хотіли б ми, наші Брати й Сестри на чужині, довести до Вашого відома. Незалежно від усіх підступних спроб сталінсько-большевицьких загарбників та їхніх платних підбрехувачів, всі ми тут на українських землях, стоїмо в одній лаві боротьби, в єдиному всеукраїнському фронті, у дружньому змаганні українських селян, робітників і трудящої інтелігенції за здійснения наших найвищих національних ідеалів, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нас тут не ділять кордони, нас не роз'єднують жодні територіяльні, віроісповідні чи психологічні різниці, ні партійні спори, бо партій тут немає! Тут є тілький єдиний Український Нарід, який страждає, але бореться в єдиному революційиому фронті! Його і нас усіх єднає наша свята ідея, а кріпить незламна віра в перемогу!
І звертаючись до Вас, наші Брати й Сестри, в оцей важкий, але героїчний час, ми - як Найвищі Керівники революційно-визвольної боротьби Українського Народу на рідних землях, кличемо Вас пом'янути великі дні цієї історичної боротьби, що тепер ведеться на степах України. Ми кличемо Вас передусім склонити Ваші голови перед кращими синами Українського Народу, впавшими героями нашої революційно-визвольної боротьби. Водночас ми взиваємо Вас, що є синами того самого Українського Народу, стати гідними Ваших братів і сестер, Ваших батьків і матерей, що всі по своїй силі в єдиному фронті боряться за відбудову Української Держави. Зокрема взиваємо Вас стати гідними тисячів отих знаних і незнаних борців - стрільців і старшин УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА), що день-у-день і ніч-у-ніч захищають свій нарід від ворожого насилля, що в повній відданості й посвяті щодня і кожної години глядять у вічі смерті та боронять чести українського жовніра, а як треба, гідно вмирають за друзів і за нарід свій. Ми взиваємо Вас бути гідними синами народу, який видав із себе УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ (УПА), армію, що в повній незалжності від яких небудь зовнішніх сил та в оперті виключно на власні сили Українського Народу, безперервно бореться від трьох майже років, зброєю реалізуючи одиноко правильну вповні незалежну українську самостійницьку політику та за цей час виросла до ролі серіозяої військово-боєвої та політичної сили і стала могутнім чинником нашої визвольної політики.
Довкруги УПА, що в сучасний момент являється дорогоцінним скарбом та власністю всього Українського Народу і довкруги нас, як Найвищого Політичного Керівництва Українського Народу, в його революційно-визвольній боротьбі, об'єдналися найширші маси всієї україни, українські селяни, робітники й трудова інтелігенція, створивши єдиний незалежний фронт спільної боротьби.
Тому звертаємось до Вас в оцей історичний момент, наші Друзі на еміграції, кличемо Вас також так у далеких краях Европи і всього світу, станути єдиним спільним фронтом за велике спіпьне діпо, за відбудову Української Самостійної Соборної Держави. Нехай підуть у непам'ять всі спори, хай маліє та зникає все, що може Вас ділить, хай живе й розвивається те, що Вас єднає, що Вас лучить, що робить з Вас могутнє українське рам'я на вигнанщині, яке дасть піддержку Краєві та поможе всьому народові нести важкий тягар визвольної боротьби. Тільки спільними зусиллями Краю та еміграції, тільки при вмілому використанні назовні боротьби, що її веде сьогодні Край, тільки у спільній акції всього українства - здобудемо Українську Державу.