Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
І ось що ще скажу, дівчино,
Або, або, або валяй.
А вже якщо прийшла до мене,
То коровай свій не ховай,
І, або геть тікай із хати,
Або із себе – все знімай.
23.5.1978 р.
БОЮСЬ ЗАКОХАТИСЯ
Цілу ніч не можу спать,
Цілу ніч не спиться,
От що значить перший раз
У житті влюбиться.
5.9.1974 р.
ВСЕ, ЩО ЛЕГКО ДАЄТЬСЯ
То не жінка, що легко дається,
Й не мужчина, що зразу бере,
Бо все те, що нам легко дається,
Так же легко і швидко помре.
14.9.1974 р.
ШУКАЮ ЛЮБОВ
Мені твоя любов не треба,
Бо я шукаю сам свою,
Тому ото і провіряю,
Я кожну жіночку в гаю.
9.9.1974 р.
ЯКЩО ВАМ НАБРИДЛА ВОЛЯ
Якщо вам набридла воля
Ще й занадто дуже,
Постарайся одружитись
Як хутчіше, друже.
І тоді, немов рукою,
Зніме ту нудоту,
Що й не знатимеш спокою,
Навіть і в суботу.
Будеш ждати понеділка,
Як зима овчинку,
Тільки вже не для розваги
А для відпочинку.
І тоді тобі повірю,
Любий ти мій друже,
Що не було ума в тебе
І більше не буде.
10.11.1975 р.
НА БУДОВІ
Все нові й нові бригади
Шле на поміч нам райрада,
Й ті приходять, й ні телень,
Й так від ранку – цілий день.
Проте, роблять ті, чи ні,
А гони їм трудодні,
Бо у них є, бачте, діти,
Які хочуть теж радіти.
То ж візьме той фраяр лом –
І мерщій у гастроном,
Потім цілий день чаюють,
Наші ж цілий день працюють.
12.12.1975 р.
ЛЮБОВ, ЯК ВІРУС
Тебе ще я не стрів, кохана,
Але я знаю, що ти є,
Бо та голівка конопляна
Мені спокою не дає.
І я її весь час чекаю
Із сивизни усіх віків,
І те, що ти прийдеш, я знаю,
Інакше я б тут не сидів.
Як плюс завжди знаходить мінус,
Так само я знайду тебе,
Бо знаю, що любов, як вірус,
І він мене не обійде.
13.3.1975 р.
ЯК НАД ПОЛЕМ ЦАРЮВАЛО ЛІТО
Як над полем царювало літо,
І гуляв по житі вітерець,
Ти тоді мені принесла квіти,
Що світились вогником кілець.
З того часу спокою не маю,
І не знаю, де себе дівать?
Бо як я на квіти ті погляну,
То очей не можу відірвать.
5.7.1979 р.
ЩОБ БУЛО ЧИМ ВІДБИВАТИСЬ
Тобі нічого не скажу,
Нащо тобі, скажи, це треба?
А те, що просиш покажу,
Коли запросиш ти до себе.
Бо річ ту надто бережу,
За що? – тут можна й здогадатись,
Щоб як дівчата нападуть? –
То щоб було чим відбиватись.
23.5.1978 р.
ЩОБ БУТИ ВІЧНИМ
Переверни життя сторінку,
І з неї пил віків змети,
І кинь ти світу рукавичку,
І бій останній розпочни.
Але не будь категоричним,
І всіх відразу не вбивай,
Бо як нікого не залишиш,
То хто ж тебе відправить в рай.
11.11.1982 р.
ВДЯЧНИЙ, ЩО ЖИВИЙ
На світі безліч ідіотів,
Й кожен по своєму ірже,
Один живе, щоб світ милішав,
А інший, щоб гребти чуже.
Один радіє, і другий радіє,
Перший тим, що він живе,
А другий тим, що животіє.
10.9.1983 р.
ДІВЧИНА І ПОЛЕ
Дівка в міні-юбці в полі
Ледь присіла відпочить,
Хлопці в неї вклали очі,
І не знають: – Що робить?
22.12.1982 р.
ХОЧЕТЬСЯ
Я чую, як хтось в моїм серці копається,
І мою будоражить кров,
Я знаю, що то наближається
До мене моя любов.
І хочеться, хочеться, хочеться
Хутчіше її обійнять,
І ті кавунцята, що в пазусі –
До ранку, всю ніч їх лизать.
9.7.1990 р.
УСЕ ВСТИГАЙ!
Всю силу тратити на секс? –
Воно можливо й недоцільно,
Але ж у чому тоді сенс –
Для нас усіх і для суспільства?
Бо як колись мій друг казав,
Ідучи з дому на роботу,
Любов на старість не лишай,
Ну, а роботу – на суботу.
20.10.2001 р.
НА ПРОГУЛЯНЦІ
Песик мчить, побігать хоче
У садочку за котом,
А його «папуля» тут же
Сіпнув сильно поводком.
Песик став, піднявши лапи,
Ніби статуя в фойє,
І тихесенько до папи:
Ще сіпнеш так? – з’їм тебе!
18.8.2001 р.
ТАМ ДЕ КОХАННЯ
Там, де кохання, там і – мудрість,