Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Вона й спідничку підняла,
– Ну як, сподобались стегенця?
– А якщо ні? – То я – пішла.
24.7.1957 р.
ЯК РАК СВИСНЕ
Тоді твоя мила тебе покохає,
Як пісню в гаю соловей заспіває,
А ти з неба Сонце руками достанеш
І тут перед нею, як свічку поставиш.
28.2.1969 р
ПЕРША ПРИСТРАСТЬ
Вперше пристрасті пульс,
Ніби дзвін я відчув,
Коли слово «люблю»
Від дівчини почув.
12.5.1983 р.
ХИМЕРНА ШТУКА
Певно, вже й сама жалкуєш,
Що втікала від людей,
Коли хлопці ще хотіли
Притулитись до грудей.
Бо любов химерна штука,
Вічно йде вона в штики,
Як торкне «не той хто треба»
Будуть вічно йти гудки.
Бо любов – це як шуліка,
Й має два своїх лиця,
Те що зле – для чоловіка,
А веселе – для Грицька.
ЯКЩО ПОМАНИТЬ
Я й сама уже не знаю,
Чи люблю, чи не люблю?
Та як гарно хто попросить,
І не хочу, то даю.
Ну, а тим, які не просять,
Я нічого не кажу,
Ногу на ногу закину
Посміхаюсь і сиджу.
Як на вулиці скрізь тиша,
Ніби в Божому саду,
То дівчата повсідають
Всі у хлопців на виду.
Хай сидять вони й радіють,
Нічого впиратися,
Адже треба колись й хлопцям
Теж порозважатися.
13.9.1974 р.
ТИ НЕ ЖАЛІЙ!
Ти не жалій за тим, чого не має,
Й чого не вернеш – не жалій,
А те бери, що взять ще можеш,
І, навіть, – гарненьких повій.
12.5.1983 р.
ТАК В ЖИТТІ БУВАЄ
Дуже часто так в житті буває,
Що вже хлопець сотню перебрав,
Ну, а він і ще якусь шукає,
Бо не ту, як бачите, він взяв.
І буває й навпаки частенько,
Й того, що прогнали мужика,
Інша його тут же підбирає,
Ще й готова збуцать гопака.
Бо, якщо душа проголодалась,
То підійде будь-який, яка,
Тільки б була попочка гарненька,
І щоб не брикалася вона.
30.8.1974 р.
ЧОМУ ТЕБЕ НЕМАЄ?
Напиши, чому мовчиш ти?
Де й коли тебе чекать?
І чому тебе немає
В час, як я лягаю спать?
17.10.1974 р.
ТРИ ТОПОЛІ
Ой, як гарно в нас надворі
Ясне небо голубе,
І коли ще на розхват ми,
І ще хочуть всі тебе.
А навколо роси й роси,
Й де не глянеш, там – вогні,
Ну, а ми йдемо в покоси,
Що на плавнях, на Десні.
Сонце вже давно проснулось,
Над ставком туман димить,
Я ж як гляну на кохану, –
Вся душа вогнем горить.
Сонце вже давно проснулось,
Де не глянеш – чудеса,
А на полі три тополі
Підпирають небеса.
30.8.1974 р.
КИРПАТА
Я дивлюсь на ту кирпату,
Що іде з відром з гори,
Ой, і гарна була б мати
Для моєї дітвори.
8.5.1983 р.
А НА ДУШІ НЕВЕСЕЛО
А на душі невесело ні трохи,
Давай, мій друже, вірші почитай,
Щось про Дніпро, та про дівочі охи,
Про Україну, та веселий гай.
Чомусь наш світ до всіх я вже ревную,
Тому й не можу відірвать очей,
І кожну жінку, як свою, цілую,
Й не проти з кожною зіграти я в хокей.
20.5.1957 р.
НЕ ПО МЕНІ ЖИТТЯ СПОКІЙНЕ
Не по мені оті провали,
Якщо по правді вам сказать.
І не потрібні нам похвали,
Якщо нема кого кохать.
3.3.1957 р.
ПРОШУ ПРОБАЧЕННЯ
Прошу пробачення, бо більше
Уже не можу я мовчать,
Навколо нас одні красуні,
А от нема кого кохать.
5.3.1957 р.
І ЩЕ Б ТАКУ
Ніби привид жінка мчиться,
Й де не глянеш – скрізь вогні,
Аж земля з-під ніг іскриться,
От би ще таку мені.
6.3.1957 р.
ЩО ТО ЗА ЧОЛОВІК?
Що то, скажіть, ви за мужчина,
І що ви скажете йому?
Якщо йому давно за двадцять,
А він не знав ще ні одну?
10.9.1974 р.
ВОНА ЙОМУ ДИВИЛАСЬ В ОЧІ
Вона йому ласкала вуші,
А він дивився і мовчав,
І, ніби груші, що на груші,
Він їй цілунки дарував.
9.9.1974 р.
ДУМКИ, ЯК ВОВКИ
Вже й морщинки із лоба звисають,
А душа молода-молода,
А думки, як вовки, поглядають,
От би тільки скоріше прийшла.
23.7.1970 р.
ДАЙ, БОЖЕ, СИЛИ!
За кожний день приходиться бороться,