Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Ці факти засвідчують, що перш ніж культ Крішни став превалювати, і Шішупала міг бути об’єктом поклоніння. Він міг бути цілком позитивним божеством хоча б у тих самих асурів. Етруски знали дитину-божество Сосіпол, ім’я якого напрочуд перегукується з Шішупала (хінді Шішупал). Очевидно, етруський Сосіпол більше зберіг свої давні функції, аніж індійський Шішупал. Подібне божество існувало на теренах Давньої України. Про це свідчать боспорські написи, у яких чимало імен з компонентом Сосі: Сосій, Сосіон, Сосібій, Сосіпатр, Сосіген тощо (КБН, 900 — покажчик імен).
Синонімом до санскр. шішу — шішука, а ім’я Шішука мав родоначальник династії Сатаваханів (ІІІ ст. до н. е). Іноді його ім’я подається як Сіндгука (хінді — Сіндгук), що показово й важливо. Оскільки боспорські написи знають ім’я Сіндок — в одній обоймі з іменем Сінд. Тільки в написі з Анапи серед переможців спортивних змагань засвідчено 7 носіїв імені Сінд і 4 — Сіндок (КБН, 674–675). Ці імена відбивають індоарійську приналежність їхніх носіїв. Шішуку-Сіндгуку змінив на престолі його брат Канха (ИД, 262–263). Канха — ще одне ім’я Крішни. Тобто ім’я з Шішу цілком мирно сусідує з ім’ям Крішни. Біруні, посилаючись на давні індійські джерела, подає цікаву подробицю, що Крішна-Васудева вбив Шішупалу, сина сестри Канси, в абгіджіт-мухурту (Бируни, 303).
Абгіджіт, «Всепереможне» — 28 місячне сузір’я, згадуване ще у ведах (у греків — Вега). За ріші В’ясою, це сузір’я колись «зісковзнуло з небес», але деякі системи визнають її. Часовий проміжок за 28 хвилин до і 28 хвилин після опівночі — це і є абгіджіт-мухурта. Вважається, що вона цілковито усуває всі лихі впливи й ширить благотворний вплив у всесвіті. <211> Тому мухурта винятково сприятлива для добрих справ. Якщо подорож почати на неї (окрім на південь), то досягається мета подорожі. Саме у цю мухурту народився Крішна-Ґопала і саме цієї мухурти він убив Шішупалу (ВА, 227). Цій події поет VII ст. Маґха присвятив поему «Шішупала-вадга» («Вбивство Шішупали»), якій властиві високі художні якості.
Рala й palaka в санскриті (хінді — pal і palak) означають «захисник», «воїн», «цар» (СРС, 392). Вони й сьогодні побутують і як окремі, і як двоосновні чоловічі імена й прізвища: Пал, Раджпал, Яшпал, Махіпал, Ґопал, Палак, Вішвапалак, Сарвапалак, Сарвапаллі тощо.
Палак відбите в слов’янських військових термінах полк, полковник, полководець, іменах Святополк і Ярополк. Причому Святополк тотожне інд. Сарвапалак і Вішвапалак, якщо Свят у слов’янському імені трактувати як «світ», а не «святий». Інд. Вішва й Сарва означають те саме. Тобто Святополк, Сарвапалак і Вішвапалак означають «Захисник світу», «Охоронець світу», іншими словами — «Цар». Значеннєво їм тотожне перське ім’я Шахджахан.
Іранська міфологія знає легендарного пастуха Ґопат-шаха, напвлюдину-напівбика — він пов’язується з водою, і пожертви йому приносять при воді. Ґопат-шах — цар-бик із торсом людини, ототожнюється з першолюдиною на ім’я Гайомард — «Бик-людина». Як Крішна-Ґопала, Ґопат-шах має дві іпостасі: він і божество, і міфологізований образ правителя, царя. Ґопат (санскр. gopati) тотожний титулу ґопала і також означає «захисник худоби», «пастух», отже, й «цар». Титул шах — «цар», «правитель», по суті, повторює значення пат в імені ґопат і є тавтологією Він засвідчує зв’язок з іранським терміном хшахр — «сила», «влада», від якого утворений. І з індійським кшатр, який дав назву другому станові давньоіндійського суспільства — воїнів-кшатріїв. Наше цар теж споріднене з цими обома термінами. Образ іранського Ґопат-шаха, пройшовши тотемістичну, міфічну й історичну стадії розвитку, згодом утратив конкретний образ і далі існує як казкова істота (ЗМ, 468–469; Авеста, 433–434).
4. Кришненко
Кришненко Іван (РВЗ, 64; Черкаські полк і сотня); Кришненко Іван (72; Черкаський полк, сотня Мошенцева); Кришненко Богдан, сотник (333; Переяславський полк, сотня Воронківська).
Санскр. krishna — чорний, темний; чорна антилопа; темна половина місяця (від повня до <212> молодика); Крішна — одне з найголовніших божеств індуїстського пантеону, восьме втілення Вішну (СРС, 173).
Крішнавартман, «Чорнослідний» — епітет Агні; Крішна-Двайпаяна В’яса — легендарний мудрець, вважається творцем «Махабгарати» (скорочено — В’яса); Крішна (кінцеве а довге) — царівна, дочка Друпади, царя племені панчалів, спільна дружина п’ятьох братів-пандавів. За переказами, вона народилася посеред жертовного вівтаря як утілення богині Шрі (богиня краси, тотожна Лакшмі, дружині Вішну). На сваямварі Крішни (інше ім’я її — Драупаді, тобто «Друпадина»), переможцем у стрільбі з лука і її чоловіком став воїн Арджун, перевдягнутий брахманом. Коли брати повернулися зі сваямвари (давній кшатрійський звичай, коли дівчина вибирає собі чоловіка через певне випробування), то знадвору гукнули матері в хаті, що мають для неї подарунок. Мати ж гукнула з хати, щоб вони поділили її подарунок між собою. Сини не посміли ослухатися матері, і ось так Драупаді-Крішна стала дружиною братів.
Крішнаґріва, «Чорношиїй» — епітет Шіви (санскр. griva — «шия», «грива»); Крішнасакха — «Товариш Крішни», Крішнасаратхі, «У кого колісничим Крішна» — епітети Арджуни, наймогутнішого з пандавів, чоловік сестри Крішни й Баладеви. Імена й прізвища з першим чи другим елементом крішна мали й мають багато видатних постатей минулого й сучасного, хоча не завжди причетні до Крішни. Крішнатрея, «Крішна, син Атре» — ім’я мудреця-ріші, творця лікувальної науки; Крішнамітра — санскритський драматург ХІ ст.; Крішнадеварая (1509–1529) — цар, правитель князівства Віджаянагар; сучасні письменники: Крішнарао А.Н., Куттікрішнан, Муддукрішна (є козацьке прізвище Модда), Крішан Чандар, Харікрішна Премі, Ґопалакрішна Рентала, Балакрішна Піллаї, Крішнамачіар — автор «Історії класичної санскритської літератури» (1937). Політичні діячі: Крішна Менон, Крішнайя Бенкат, Крішнамачарі Т.Т.; діячі науки й культури: Крішнан К.С., Яміні Крішнамурті — всесвітньовідома виконавиця класичних індійських танців. Релігійні діячі: Хар Крішан (1656–1664) — восьмий сікхський гуру; Рамакрішна (1836–1886) — видатний реформатор індуїзму, вчитель Свамі Вівекананди; Крішна Дас (ХVIII ст.) — поет, один із кращих представників вішнуїстської поезії; Джидду Крішнамурті (1897–1986) — індійський мислитель, філософ і поет; В.Крішнасвамі — індійський історик і археолог; Сарвапаллі Радгакрішнан (1908–1975) — ви<213>датний мислитель, вчений, державний і громадський діяч, у 1962–1967 роках — президент Індії. Є ще імена: Крішнашакті, Ґопалакрішна й Крішнаґопала, Крішнахарі й Харікрішна, Крішнадева й Девакрішна, Крішнадас тощо. В іменах Ґопалакрішна й Крішнаґопала обидва компоненти мають значення «Крішна», а імена Крішнахарі й Харікрішна засвідчують тотожність Крішни з Вішну, інше ім’я якого — Харі.