Сікстен
- Автор: Старк Ульф
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-657-2
- Переводчик: Галина Николаевна Кирпа
- Жанр: Детская проза
Электронная книга - «Сікстен». Краткое содержание книги:
У хлопчика є кращий друг Юнте, у якого в голові постійно виникають чудові ідеї, які вони вирішують застосувати на практиці. І ось одна з таких ідей отримує несподіваний поворот, намагаючись відвернути татову увагу від Сікстена на щось інше, хлопці починають шукати татові подружку. Але завдання ускладнює те, що тато хлопчика після розлучення, здається, зовсім охолов до жінок, тому їм доведеться сильно постаратися, щоб здійснити свою затію.
— Привіт, — каже вона. — Учора було весело.
— Так, — каже він.
— Бачиш, як я вбралася? — питає вона.
— Так, — каже він.
— Я сьогодні теж натягнула на себе, що захотілося. Побачимося згодом на узбережжі?
— Так, — відповідає Сікстен.
Коли Емма та її мама пішли, лишається тільки Сікстен зі своїм татом.
— Це мій тато, — каже Сікстен.
— Та я це зрозуміла, — каже вчителька. — Бажаю вам веселого літа.
— Дякую, — каже тато і простягає їй руку.
— Мама не тут. Вона живе в Данії. І знов одружилася. Тож ми з татом живемо самі. Він водить автобус.
— Он як, — каже вчителька і дивиться на татову уніформу.
— Але замолоду він був боксером, — додає Сікстен. — Тепер йому тридцять дев’ять. Правда ж, це ще не старість?
— Звичайно, ні, — усміхається вчителька.
Тато забув відпустити вчительчину руку. І лише тепер відпускає. До того ж його обличчя стає кольору червоного автобуса.
— Ну, тоді дякуємо вам за все, — каже тато. — Дякуємо, дякуємо.
Він іде до дверей. Сікстен — за ним. Але потім зупиняється.
— Пані вчителько, а ви любите танцювати?
Вчителька мовчки киває головою. І тепер вона здається Сікстенові ще красивішою, ніж завжди.
— Тоді ви могли б разом танцювати, — каже він. — Тато страшенно любить танцювати. А я можу побути сам. Я звик бути сам уночі. Мені це навіть подобається.
— Мені також, — каже вчителька.
Тоді тато тягне Сікстена за руку.
— Ми вже підемо, — каже він. — Вибачте.
Але Сікстен не хоче йти. Йому дещо треба запитати у вчительки. Тоді тато каже, що вийде надвір і почекає його на свіжому повітрі.
— Ну, про що ти хочеш запитати? — цікавиться вчителька.
— Про свій правий черевик, — відповідає Сікстен. — Я думаю, він лежить в ящику для шкільних підручників.
Надвір Сікстен виходить в обох черевиках.
На шкільному подвір’ї тато грає у футбол з Бобо, Арне, Мікаелем Бурфошем та ще кількома хлопцями.
Він веде м’яча, легко обходячи Бобо. Потім підгилює його носаком і підкидає головою вгору.
Хлопці завмирають на місці, захоплені його майстерністю.
— Оце-то клас, — сопе Бобо.
— Ходімо, тату! — гукає Сікстен.
Тоді тато вдаряє по м’ячу, посилаючи його в бік Бобо.
Той приймає удар головою.
— Чудовий прийом, — каже тато.
Потім Сікстен з татом ідуть геть. Вони простують алеєю у затінку зелених дерев. Тато спітнілий і щасливий. Іде і пританцьовує на жорствяній стежці.
— Сікстене, — озивається тато.
— Га?
— Чого це ти згадав про танці?
— Я не знаю. Просто спало на думку.
Тато простягає руки й кружляє в танці — одне коло... друге.
— Хтозна, коли я востаннє танцював. Мабуть, сто років тому.
Сікстен збентежено розглядається довкола. Ген удалині їдуть на велосипедах у їхній бік якісь школярі.
— Мабуть. Але годі вже танцювати, — каже Сікстен. — Який ти подарунок хочеш на день народження?
— Мені однаково, Сікстене. Який завгодно. Тільки б це був сюрприз.
— А я хочу велосипед, — каже Сікстен.
Увечері вони сидять на канапі. Адже тато якийсь час працюватиме вдень, тож тепер вільний. Він міцно обіймає Сікстена за плечі.
Вони дивляться телевізор.
Там показують, як у Норвегії ловлять раків. Зображення періодично мерехтять. Сікстен дивиться на воду. І тоді йому на думку спадає узбережжя та Емма.
Тато дивиться на раків у телевізорі й усміхається.
— Правда ж, нам добре? — питає він. — Нам із тобою добре.
БАЖАНО ЧОЛОВIКА В УНIФОРМI
Коли Сікстен іде шукати Юнте, сонце вже стоїть високо в небі. На шиї в нього рушник, а під джинсами плавки. Він готовий купатися.
А от Юнте ні. Йому ще треба допомогти Сліпому Свенові вставити чекову стрічку в касовий апарат. А потім насипати в коробки бананових карамельок і виставити їх на порожні полиці.
— Тато не переймається коханням, Юнте, — каже Сікстен, допомагаючи Юнте.
— Він просто не знає, що це таке, — пирхає Юнте.
— А що це таке?
— Ходімо, я тобі покажу.
Він веде Сікстена в комірчину і вмикає відео. На екрані телевізора з’являються чоловік і жінка. Вони качаються по піщаному узбережжі, а їх раз по раз омивають хвилі.
— Оце таке кохання, — каже Юнте. — А скоро ти побачиш іще дещо.
Перед тим, як виходити з комірчини, Юнте захоплює поліетиленовий пакет.