Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
487 Кімерійці (лат. Сіттегіі, гр. Кіщієрюі) - племена, які в VIII—VII ст. до н. е. населяли Північне Причорномор'я. Тим часом у Гомеровій «Одіссеї» (XI, 13-19) сказано, що народ кімерійців буцімто мешкав на крайньому Заході, у краю вічного мороку: "Врешті дістались ми течій глибоких ріки Океану. / Там розташовані місто й країна людей кімерійських, / Хмарами й млою вповиті. Ніколи промінням ласкавим / Не осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне, / Чи від землі воно йде у зоряні неба глибини, / Чи повертається знов до землі з неосяжного неба, -/ Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває" [Гомер. Одіссея / Переклад із старогрецької Бориса Тена. - Харків, 2004. -С. 236].
488 Вознесіння Господнє, кондак, глас 6-ий.
489 Переклад Леоніда Ушкалова.
490 Можливо, Сковорода має на думці слова Антисфена у викладі Діогена Лаерція (VI, 6): "На запитання, що дала йому філософія, він відповів: 'Уміння розмовляти із самим собою'" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. -Москва, 1979. - С. 236].
491В автографі перед цим словом стояло слово: Ergo, - що його Сковорода закреслив.
492 Див. прим. 137 до циклу «Басни Харьковскія».
493 Як гадав Леонід Махновець, Сковорода мав на думці урочистості, влаштовані керівництвом Харківського колегіуму з нагоди інспекційного приїзду до Харкова новопри-значеного білгородського та обоянського архієрея Порфирія Крайського [див.: Махновець Л. Про хронологію листів Сковороди // Радянське літературознавство. - 1972. - N° 4. -
С. 65].
494 Українським відповідником гр. цсордаофоі; є в Сковороди прикметник глупомудрый.
495 Переклад Леоніда Ушкалова.
496 Дії св. апостолів 5: 29.
497 Парафраза Послання св. ап. Павла до филип'ян 1: 21. Пор.: "є|аоІ уaQ то Щv Xqlctto<;..." У перекладі Івана Огієнка: "Бо для мене життя - то Христос...".
498 Дії св. апостолів 4: 20.
499 Пор.: "Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, - нагорода бо ваша велика на небесах!" (Євангелія від св. Матвія 5: 11-12). Сковорода викладає тут одну зі своїх найулюбленіших думок - про "Христове самоприниження", тобто про "умаління серцем" та "умаління дією".
500 Схожі думки висловлювали свого часу стоїки. Зокрема, як свідчить Діоген Даерцій (VII, 124), вони вважали, що "між поганими людьми дружби не буває, і жодна погана людина не має друга" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 306]. Зрештою, можна пригадати й Ціцерона, який казав: "Amicitia nisi inter bonos esse non potest" (Лелій, або Про дружбу, V, 18).
501 Можливо, це парафраза Четвертої книги Мойсеєвої: Числа 10: 34. Пор.: да віжатъ всй ненлвйдАфїи теве.
502 Парафраза Послання св. ап. Павла до филип'ян 4: 9. Пор.: "каі о 0єо<; тг|<; £цэг|ѵг|<; єатаї |иеѲ' viwv"; "et Deus pacis erit vobiscum". У перекладі Івана Огієнка: "І Бог миру буде з вами!".
503 Очевидно, Сковорода має на думці золото. Принаймні за його часів натурфілософи з-поміж усіх металів (їх нараховували шість або сім) описували подібним чином тільки золото. Наприклад, Феофан Прокопович зазначав: "Благородним [металом] є той, що має тонку ртутну субстанцію, без всякої шкоди витримує будь-яке випробування вогнем і щонайкраще кується молотком. Оскільки всі ці ознаки є в золоті, то воно вважається найвизначнішим з усіх видів металів. Хіміками воно описується так: золото - най-благородніший з металів, що складається з найчистішої, найретельніше виплавленої ртуті, доводиться до досконалості силою переважно червоної й дуже твердої сірки..." [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. -Київ, 1980.-Т. 2.-С. 493].
504 Пор. з емблематичним малюнком «Скорпія», що має такий підпис: "Смертію его другіе исцВляются. Morte medetur" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788.-С. 10-11].