Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
403 Див. прим. 106 до циклу «Сад божественных пѣсней».
404 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 118 (119): 18. Пор.: Ыкрый очи /иой, й о^р^Х/И^ю.
405 Книга Псалмів 118 (119): 111.
406 Книга Псалмів 118 (119): 112.
407 Далі кілька рядків прочитати дуже важко.
408 Парафраза Книги пророка Єремії 29: 13. Пор.: "Quaeretis me et invenietis, cum quaesieritis me in toto corde vestro". У перекладі Івана Огієнка: "І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем".
409 Далі йде розчерк Сковороди.
410 Євангелія від св. Луки 7: 28.
411 Парафраза Євангелії від св. Луки 7: 28. Пор.: "Dico vobis: Maior inter natos mulierum Ioanne nemo est; qui autem minor est in regno Dei, maior est illo". 29-го серпня Православна Церква відзначає усікновення чесної голови Івана Предтечі.
412 Сковорода має на думці слова Івана Хрестителя: "Я хригцу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем" (Євангелія від св. Матвія 3: 11). Див. також: Євангелія від св. Марка 1: 7-8; Євангелія від св. Луки 3: 16.
413 Сковорода має на думці слова Івана Хрестителя: "Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене" (Євангелія від св. Матвія 3: 10). Див. також: Євангелія від св. Луки 3: 9.
414 Ірод Великий (гр. Hpcbbrjc;, лат. Herodes) (бл. 73 р. до н. е. - 4 р. н. е.) - другий син Антипатра, в 41 р. до н. е. - тетрарх, а із 40 р. й до смерті - цар Палестини. У старій українській літературі Ірод поставав утіленням крайньої жорстокості, гріховності, а водночас марності та проминущості світової слави, багатства тощо. Наприклад, перша дія вертепної вистави завершується такою піснею: "Не вѣдал же он, что все истребится, / Все царство его в конец разорится. / Заслуга єго знатна всѣм и явна, / За тож пекельна бездна изготованна, / О Ироде преокаянный" [Маркоеський Є. Український вертеп. Розвідки й тексти. - Київ, 1929. - Вип. І. - С. 61].
415 Неточна цитата з Євангелії від св. Марка 6: 20. Пор.: въ с/мдость єгш пос/іХішше.
416 Див. прим. 11 до трактату «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis». Є також латинська приказка: "Nihil est dulcius veritatis luce" ("Нема нічого кращого за світло істини") [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 234].
417 У рукопису: Margaretum.
418 Тут у рукопису одне слово прочитати дуже важко.
419 Див. прим. 62.
420 Див.: "Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: 'Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Його'" (Євангелія від св. Матвія 3: 3).
421 Див.: Євангелія від св. Луки 7: 28.
422 Сковорода має на думці слова: "Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий" (Євангелія від св. Матвія 3: 4). Див. також: Євангелія від св. Марка 1: 6.
423 Цю приказку наводить Еразм Роттердамський у своїх «Адагіях» (II. 3.25). Пор.: "Summum cape, et medium haberis". її варіант є й у Еразмових «Домашніх бесідах»: "...вимагай надмірно, щоб одержати в міру" [Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 267].
424 Фраза Г/іЗсъ їлова зринає в Книзі пророка Єзекіїля 1: 24. Але, очевидно, Сковорода має на думці церковний піснеспів: "Глас Слова проповѣдавый, всѣх гласы воспріем, проси грѣхов прощеніе даровати вѣрою поющим тя" (Канон св. Івану Предтечі, пісня 6-а).
425 Євагрій Понтійський (друга половина IV ст.) - єгипетський учений монах, послідовник Орігена. Євагрій, побіч Макарія Єгипетського, стоїть біля джерел гесихастської ідеології. Євагрій був здавна знаний в Україні. Чи не перша згадка про нього є в «Повісті минулих літ» під 988-им роком [див.: Літопис Руський. - Київ, 1989. - С. 64]. Та й перегодом наші письменники не раз на нього покликалися [див., наприклад: Книга о вѣрѣ. - Київ, 1620. -С. 127 (друга пагін.)]. Євагрій мав приваблювати Сковороду найперше своєю наукою про "обоження", відстороненістю від усього зовнішнього, пильною увагою до внутрішнього життя людини, а також питомо платонівським спіритуалізмом.
426 Ідеться про твір Євагрія «Тшѵката |jovaxwv тсрау^атшѵ та аїтіа» («Засади чернечого життя»), що його часто називають «Практик» [див.: Patrologiae cursus completus. Series graeca / Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1858. - T. 40. - Col. 1253-1260]. Цей трактат є свого роду вступом до аскетичного життя.
427 Називаючи Христа "главою схоластів", Сковорода має на думці те, що в греків слово ахоАц означало найперше "школа, училище" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 461]. Однак Сковорода актуалізує тут інші його значення: "дозвілля", а заразом "заняття", "навчання", тобто непідлегле жодній прагматиці пізнання природи речей. За синонім до цього слова в такому разі виступає діатрфц. Отже, тут ідеться про те, що справжня мудрість - це особливий спокій.