Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
548 Сковорода має на думці приказку: "Оглядайся на задні колеса" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут.-Київ, 1963.-С. 287]. Принаймні саме цю приказку він цитував у діалозі «Потоп зміин».
549 До того як виник класичний образ Аполлона, його справді зображували з чотирма руками й чотирма вухами [див.: ЛосевА. Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. - Москва, 1957. - С. 284].
550 У рукопису: дюпрбаатос,. Це - емблематичний образ. Див., наприклад, 754-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Янус двуличный» (підпис: "Бла-горазуміе видно повсюду. Предосторожность вездВ зрится. Prudentes") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 190-191].
551 Говорячи про Аввакумові "дзеркала", Сковорода, очевидно, має на думці часто цитовані ним слова: Hd стрижи /иоей стЗнХ, й в^відХ Hd кЗ/иенв, й пос/иотрго єже видати, что во^Г/іетъ во /инѣ й что (Яв^Ьцмкі Hd шв/іиченїе /иое (Книга пророка Аввакума 2: 1).
552 Сковорода має на думці слова: "...змогли зрозуміти за всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина" (Послання св. ап. Павла до ефесян 3: 18).
553 Про гроші, за які купують друзів, див.: Plutarchus. De amicorum multitudine (Пєрі 7таЛифьЛіа<;, 94a40-45) [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 177; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841.-T. I.-P. 111].
554 Це - вільний переказ кількох місць із трактату Плутарха «Пєрі єи0и|лХа<;» («De tranquillitate animi»). Див. наступний лист.
555 Див. прим. З до діалогу «Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».
556 В автографі слова mitem, humanum написані над рядком.
557 Василь Білозор, поруч із Михайлом, Григорієм та Максимом Ковалинськими, Яковом Правицьким, Олексієм Базилевичем, Миколою Заводовським, належав до кола улюблених учнів Сковороди в Харківському колегіумі [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 102].
558 У цьому листі подані виписки з трактату Плутарха «Пєрі єй0и|лш<;» у латинському перекладі Ксиландра - «De tranquillitate animi». Значно пізніше, 1790 p., Сковорода за цим-таки джерелом зробить вільний переклад усього Плутархового твору.
559 У Плутарха далі: "Fenore quibus non est sumenda pecunia".
560 Далі йде: "Fenore quibus non est sumenda pecunia / Eheu mihi dicentes, sed placidum magis".
561 Менандр. Кіфарист, фр. 1. Його повний російський переклад звучить так: "А я-то думал, что богатым, Фания, / Долгов чрезмерных делать не приходится / И по ночам стонать потом от ужаса, / 'О горе мне!' - твердить, во сне ворочаясь" [Менандр. Комедии. Фрагмента/ Изд. подготовил В. Н. Ярхо. - Москва, 1982. - С. 246]. Тим часом сам Сковорода переклав ці слова так: "О друже! я думал, что богатыи не воздыхают и что безсонница их не ворочает на постелѣ мягкой...".
562 Менандр. Кіфарист, фр. 1 [див.: Менандр. Комедии. Фрагмента / Изд. подготовил
В. Н. Ярхо. - Москва, 1982. - С. 246]. Ці рядки Менандра - (лат. Menander) (бл. 342-291 pp. до н. е.) - найбільшого новоаттичного комедіографа, дуже популярного в старій Україні, починаючи зі старокиївської доби, - Сковорода переклав так: "Отсюду видно, что в свѣтѣ жить без бѣды Бог никому не написал, хоть он богат, хоть высок, хоть низок и нищ".
563 Plutarchus. De tranquillitate animi, 466a-b [Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. - T. I. - P. 565].
564 Сковорода переклав цей фрагмент «De tranquillitate animi» так: "Сіи боязливцы, хотя из корабля опустилися в шлюбку, однак ровно тоскою и блеваніем мучатся, занесши с собою и туда страх смертный в сердцѣ и во утробѣ своей желчь. Так и безумная душа, своим состояніем наслаждаться не наученная, хотя из жизны в жизнь преходит, но вездВ грустит и мятется, носящая внутрь источник огорченій - растлѣнное сердце. Сим образом богатіи и нищіи, женатыи и безженныи, и всѣ протчіи безпокоятся. Чрез сіє бѣгают из должностей, но паки праздность скучна. Чрез сіє рвутся показаться при дворѣ, а показавшися, досадуют. Вольному тВлу, слабому уму угодить трудно. Больный и на супруїу и на лѣкаря желчен. Скучен ему пришедшій посВтить пріятель, а отшедшій досаден. Мягчайшее ложе жестко ему. Смотри же, как только возсіяло здравія ведро, тогда превкусною пищею мерзѣвшій самую простую вкушает со сладостію".