Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви». Краткое содержание книги:
Тобіас вклонився:
— Дякую, що вшанували наші звичаї, Магістр Рал. Якщо ви більше ні про що не хочете мене запитати, то дозвольте мені вийти, щоб поміркувати над вашою сьогоднішньою заявою.
— Тільки одне питання. Я чув, що Захисники пастви не прихильні до магії. — Магістр Рал нахилився трохи ближче. — Чому ж з вами чаклунка?
Броган кинув погляд на сестру.
— Лунетта? Але вона моя сестра, Магістр Рал. Вона всюди зі мною подорожує. Я її ніжно люблю, незважаючи на те що у неї дар і вона така товстуха. На вашому місці я б не дуже довіряв словами герцогині Лумхольц. Вона кельтонка, а я чув, що кельтонці тісно пов'язані з Орденом.
— Я чув це і про інших, не тільки про кельтонців.
Броган знизав плечима. Цій куховарці треба було відрізати її довгий язик.
— Ви просили, щоб про вас судили за ваших справах, а не по тому, що про вас говорять інші. Чому ж ви відмовляєте мені в цьому праві? Я не в змозі припинити чутки, але в моєї сестри є дар, і я люблю її такою, яка вона є.
Магістр Рал знову відкинувся на кріслі. Погляд його залишався холодним.
— Серед тих, хто влаштував різанину в Ебінісі, були Захисники пастви.
— Так само, як і д'харіанці, — підняв брову Броган. — Втім, усі, хто напав на Ебініс, вже мертві. Ваші сьогоднішні слова означають пропозицію почати все заново? Кожен отримує можливість жити в світі, погодившись на ваші умови?
Магістр Рал повільно кивнув:
— Вірно. І останнє, генерал. Я не раз бився з поплічниками Володаря і буду битися з ними і надалі. Але ці битви навчили мене одного: вони не потребують тіні, щоб сховатися в ній. Поплічником Володаря може виявитися навіть той, кого ви запідозрили б в останню чергу, і гірше того — вони можуть виконувати волю Володаря, самі того не підозрюючи.
— Мені теж доводилося про це чути, — схилив голову Броган.
— Так гарненько переконаєтеся в тому, що тінь, яку ви переслідуєте, — не та, яку відкидаєте ви самі.
Броган нахмурився. Багато чого з того, що йому довелося почути з уст Магістра Рала, йому не подобалося, але це було перше висловлювання, якого він просто не зрозумів.
— Я абсолютно впевнений, що переслідую саме зло, Магістр Рал. Не переймайтеся за мене.
Броган повернувся, щоб піти, але зупинився і подивився через плече.
— І дозвольте привітати вас з заручинами з королевою Галею… Ні, я, схоже, дійсно починаю старіти. Ніяк не можу втримати в голові імена. Пробачте мене. Як її ім'я?
— Королева Келен Амнелл. — Броган вклонився.
— Ну так, Келен Амнелл. Більше я не забуду.
14
Річард довго дивився на важкі двері з червоного дерева, які зачинились за Захисниками пастви. Все ж приємно побачити серед виряджених гостей простачку, одягнену в сукню з різнокольорових смужок тканини, подумав він. Всі, звичайно, впевнені, що вона пришелепкувата. Річард оглянув свою власний одяг, простий і забруднений. Цікаво, чи не визнали божевільним і його. А може, він і є божевільний.
— Магістр Рал, — запитала Кара, — як ви дізналися, що вона чаклунка?
— Вона була оточена своїм Хань. Хіба по її очах ти цього не побачила?
Рипнувши шкіряним одягом, Кара сперлася стегном на стіл.
— Ми можемо впізнати чаклунку, якщо вона скористається своєю магією проти нас, але не раніше. Що таке Хань?
Річард, позіхнувши, провів долонею по обличчю.
— Її внутрішня сила, сила життя. Її магія.
— Ви самі володієте магією, — знизала плечима Кара, — тому ви її бачите.
Ми — ні.
Погладжуючи пальцем руків'я меча, Річард невизначено хмикнув.
З часом, сам не знаючи, як у нього це виходить, він почав бачити чужий Хань. Хоча у кожного! дар мав свої особливості, все ж щось об'єднувало їх, і це щось Річард негайно розпізнавав. Можливо, як сказала Кара, завдяки власному дару, а може, він просто занадто часто зустрічав цей особливий, бездонний погляд у багатьох людей, які володіють магією: у Келен, у Еді — кістяної жінки, у відьми Шоти, у Дю Шайю — мудрої жінки народу бака-бан-мана, у Даркена Рала, у сестри Верни, у аббатиси Аннеліни і в інших сестер Світу, коли вони торкалися свого Хань. А іноді, якщо сестри Світла використовували потужну магію, він бачив навіть, як навколо них потріскує повітря.
Траплялися серед них і такі, чий Хань був настільки сильним, що у Річарда вставало дибки волосся, коли вони проходили мимо.
Такий же погляд Річард побачив і у Лунетти. Він знав, що під час його промови вона торкалася свого Хань. Він тільки не знав — навіщо. Вона нічого не робила, а чаклунки, як правило, не активують Хань без певної мети, так само, як і сам Річард ніколи не витягує без потреби Меч Істини. Може бути, для неї це просто забава, на кшталт різнобарвних стрічок на її платті? Але Річард в це не вірив.