Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
125 Неточна цитата зі стихири преп. Акакію Сінайському. Пор.: "Страстей успил єси желанія, Акакіє, бдВніє всенощноє яко стяжав, послушаніє и смиреніє, поученіє же божественных писаній, и сердце чисто, и ум несмущен. Тѣмже был єси и пріятелище Духа Святаго, зари чудес возсіяв концем".
ш Ідеться про поему італійського письменника-вільнодумця П'єтро Анжело Мандзоллі «Zodiacus vitae» («Зодіак життя»). Див. прим. 119.
127 Ідеться про Якова Правицького.
128 Покаянний канон, 6-а пісня.
129 Євангелія від св. Матвія 13: 16. Останнє слово має форму: акоѵоѵаіѵ.
130 Див. прим. 11 до трактату «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».
131 Трохи неточна цитата з Літургії. Пор.: "Развѣ бо Того ни дВянія, ни слово совершается!" (антифони степенні, антифон 2-ий, глас 7-ий).
132 Антифон (гр. аѵхіфшѵос;) - "противогласіє", тобто церковний піснеспів, що його виконують по черзі два хори (спершу правий клирос, а потім лівий).
133 Постала на ґрунті "другої схоластики", українська барокова культура глибоко шанувала "преславнаго всѣх любомудрцев Арістотеля" [Полоцький С. Вечеря душевная. -Москва, 1681. - Арк. 241 (зв.)]. Тож посилання на його авторитет характерні і для тогочасних філософських курсів [див.: Стратий Я. М., ЛитвиновВ.Д., АндрушкоВ.А. Опи-сание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии. -Киев, 1982], і для богословсько-полемічних [див., наприклад: Dubowicz J. Hierarchia, abo О Zwierchnosci w Cerkwi Bozey. - Lwow, 1644. - S. 25] та "учительних" [див., наприклад: Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів,
1708. - Арк. 35 (зв.), 84 (зв.), 92 (зв.), 106, 109, 161 (зв.), 175 (зв.), 184, 208, 219 (зв.), 273 (зв.), 285, 304] трактатів, і для агіографії [див., наприклад: Патерік, или Отечник печерскій. -Київ, 1661. - Арк. 2 (передмова)], і для церковних казань [див., наприклад: Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 112]. Одначе, з другого боку, наші тогочасні автори не забували підкреслювати, що Арістотель - це "еллінський", тобто поганський, філософ ("аще и еллинский філософ Арістотель рече, обаче хрістіаном надобноє: 'Друг єсть єдина душа в тВлесах двою'" [Туптало Д. Поученіє на память святых верховных апостол Петра и Павла // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 3. - С. 90]), а то й узагалі поціновували його неприхильно ("Obiega [Cerkiew] Arystotelesowe argumenta..." [Baranowicz L. Nowa miara starey wiary. - Nowogrod-Siewierski, 1676. - K. 4 (v.) (додатки до 1-ої частини)]).
134 Грецьке fiopooocpia ("дурна філософія") корелює у Сковороди з латинським stulta philosophia та зі слов'янським глупомудріе [про барокову семантику слова морософія див.: Pelc J. Barok - epoka przeciwienstw. - Warszawa, 1993. - S. 37].
135 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 24: 16. Пор.: очи же єго держЗет^сА, дл єгш не ПО^нЗеТіІ.
136 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 12.
137 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 12.
138 Це - початок наступного, 13-го, вірша 3-ї глави Послання св. ап. Павла до филип'ян. У перекладі Івана Огієнка: "Браття, я себе не вважаю, що я досягнув".
139 Євангелія від св. Луки 24: 32. У перекладі Івана Огієнка: "І говорили вони один одному: 'Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?"'.
140 Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 3: 12. Пор.: /Иы же вен (Якровенны/Иъ /ІИЦб/ИЪ С/іЗвХ гднгс в^ирЗкіфе.
141 "Смерть для світу" належить до кола христологічних мотивів, популярних у літературі українського бароко [див.: УшкаловЛ. "До тебе взиваю, Ісусе прекрасний"// УшкаловЛ. З історії української літератури XVII-XVIII століть. - Харків, 1999. - С. 10-27]. Наприклад, в Івана Максимовича він звучить так: "Суєтньїй мір єст, вся в нем достоит распяти, / Да удостоюся аз небо воспріяти. / Крест ми непостоянный мір, аз же крест єму, / Умре за мя живот, аз мертва живу сему" [Максимовичі. Царскій путь креста Господня. - Чернігів,
1709.-Арк. 129].
142 Пор.: Євангелія від св. Луки 24: 32.
143 Очевидно, Сковорода має на думці Євангелію від св. Луки 10: 23. Пор.: "beati oculi, qui vident, quae videtis". У перекладі Івана Огієнка: "Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!"
144 Цю сентенцію приписують Піфагорові [див.: Фраіменты ранних греческих философов. -Москва, 1989. - Ч. 1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. - С. 149]. У латинській версії вона звучить, зокрема, так: "Dimidium facti, qui coepit, facit" [Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. -Москва, 2006. - С. 97].