Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
108 Plutarchus. Quomodo possit adulator ab amico internosci, 49e-f [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 125; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. -T. I. - P. 60].
109 Парафраза «Буколік» Вергілія (3, 93). Пор.: "Latet anguis in herba". Є також народне прислів'я: "Підлеслива людина - гадюка між квітками" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 358].
110 В автографі датування помилкове: ахрнв, тобто 1752. Однак на цю пору Сковорода ще не знав Ковалинського. Отже, має бути - ахров, тобто 1762.
111 Переклад Леоніда Ушкалова.
112 Парафраза Євангелії від св. Луки 17: 21. Пор.: "ессе enim regnum Dei intra vos est". У перекладі Івана Огієнка: "Божеє Царство всередині вас!".
113 Див. прим. 31 до трактату «Книжечка о чтеніи Священ[наго] Писанія, нареченна Жена Лотова». Православна Церква відзначає день св. Івана Златоуста 13 листопада.
114 Сковорода цитує Златоуста трохи неточно. Пор.: "OuSev yaQ f\iac; оитшд eucJjqcuveiv оішѲеѵ, cb<; тб ctuveiS6<; Х9ЛСТТ°Ѵ' іАліЬгс; ауаваі" [Patrologiae cursus completus. Series graeca / Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1858. - T. 47. - Col. 511].
115 Переклад Леоніда Ушкалова.
116 Вислів "біла ворона" ("corvus albus") походить із сьомої сатири Ювенала: "Царства дає він [випадок] рабам, полоненим тріумфи, / Тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон" [Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. Вид. 2-е, перер. і доп. - Київ, 1975. - С. 23]. З тих творів, які напевно читав Сковорода й де зринає цей вислів, варто назвати «Домашні бесіди» Еразма Роттердамського [див.: Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 150]. Зрештою, є й українська приказка: "То білий крук!" [Франко, № 15886]. Тим часом сама думка про те, що справжні християни зустрічаються дуже рідко, належить до аксіоматичних. Згадаймо хоч би катехізис Інокентія Винницького: "Пьітаньє: Чи мнози суть христіане? Отповѣдь: Єсть их много в личбѣ, але мало в животВ и учинках христіанских" [Винницький L Катихисіс, албо Наука христіанскія. -Унів, 1685. - Арк. 6 (зв.)].
117 Історія про ліхтар Діогена відома з книги Діогена Лаерція «Про життя, вчення та вислови знаменитих філософів» (див. прим. 137 до діалогу «Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)»). Цей сюжет був здавна знаний і в Україні. Він є, наприклад, у «Пчолі» [див.: Памятники литературы Древней Руси. XIII век. - Москва, 1981. - С. 517]. А вже під добу бароко Симеон Полоцький писав: "И аще бы мы со свѣтилником на торговищВ человѣка помняща смерть Діогенски искати, негли всує труды положил бых..." [Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 113 (друга пагін.); пор.: Максимовичі. Ѳесщэоѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 395].
118 Див. прим. 67.
119 Сковорода цитує рядок із поеми італійського гуманіста П'єтро Анжело Мандзоллі (Pietro Angelo Manzolli) (бл. 1500 - бл. 1543 рр.) «Зодіак життя» - найпопулярнішої філософської поеми італійського Ренесансу. Цей твір Мандзоллі видав під прибраним ім'ям Marcello Palingenio Stellato. У третій книзі поеми Епікур, завершуючи свої невтішні роздуми про людський рід, каже: "Світ - це загорожа для дурнів і балаган пороків" (III, 44). Книгу Мандзоллі Сковорода, очевидно, знав іще від часу навчання в Києво-Могилянській академії. Принаймні його вчитель Симон Тодорський у курсі грецької мови використовував «Зодіак життя» як джерело дидактичного матеріалу [див.: Андруш-ко В. П'єр-Анжело Мандзоллі - натхненник Г. С. Сковороди? // Сковорода Григорій. Образ мислителя. - Київ, 1997. - С. 226-229].
ш Мотив "книги - найприємніші друзі" зринає, наприклад, у «Домашніх бесідах» Еразма Роттердамського [див.: Еразм Роттердомський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 115].
ш Інший варіант цієї приказки: "Cards caninam non est" ("Собака собачатини не їсть"). Пор. також українські приказки: "Собака собаки не рве"; "Собака собаці хвоста не одкусить" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники:
В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 517].
ш Цей мотив зринає, наприклад, у «Домашніх бесідах» Еразма Роттердамського: 'Так моряки, які пережили корабельну аварію, мають звичку застерігати перед небезпекою тих, хто пускається в далеке плавання" [Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 110]. ш Ідеться про св. Акакія Сінайського (Ліствичника) (пом. у першій пол. VI ст.). Стихиру на його честь співають у церкві 29 листопада. ш У рукопису: сгадчра.