Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
1 Див. прим. 1 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».
2 Ідеться про отця Петра, якому Михайло Ковалинський доводився племінником [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. -Харків, 1970.-С. 101,135].
3 Дії св. апостолів 1: 14. У рукопису - помилково - 2: 14.
4 Ідеться про молодшого брата Михайла Ковалинського - Григорія.
5 Див. прим. 77 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».
6 Див. прим. 44 до перекладу діалогу Ціцерона «De senectute».
7 Ісократ. Панафінейська промова, 124. Тут сказано таке: наші предки "влаштували справи держави та свої власні так благочестиво й прекрасно, як те й личить людям, котрі є Божими дітьми" [Исократ. Речи // Вестник древней истории. - 1967. - № 3. - С. 194].
8 Мабуть, саме отець Петро познайомив Михайла Ковалинського зі Сковородою. Точніше кажучи, він попросив Сковороду навчати Михайла грецької мови [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. -С. 101, 135]. Свою роль у цій справі відіграв і священик Харківської Троїцької церкви отець Борис Єнкевич.
9 Переказ думки з трактату Сенеки «Про спокій душі» (VII. 1). Пор.: "Nihil tamen aeque oblectaverit animum quam amicitia fidelis et dulcis".
10 Див. прим. 265 до діалоіу «Бесѣда, нареченная двое».
11 Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 6: 6. Початкове слово цитати в Біблії має форму: ’'Eoziv.
п Див. прим. 150 до притчі «Благодарный ЕродіЙ».
13 Далі йде розчерк Сковороди.
14 У Святому Письмі підкреслюється передусім краса пальми. Крім того, це дерево символізує тут праведника. У старій українській літературі образ пальми неодмінно асоціювали з моральною чистотою. Згадаймо для прикладу рядки «Євхаристеріона» Софронія Почаського: "На верху том пресличном палма вьірастаєт, / А на палмѣ зась цнота гнѣздо своє маєт" [Почаський С. Eux«QLcn;f|Qiov, албо Вдячность ясне превелебнѣйшому в ХристВ єго милости господину отцу кир Петру Могилѣ // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI-XVIII в. в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924.-С. 296].
15 Пальмову гілочку тримає в руках, наприклад, св. Варвара. Див. образ Варвари на іконі XVIII ст. з Київщини [Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть. - Київ, 1996. -С. 294].
16 Ідеться про студента Харківського колегіуму Олексія Базилевича, який вивчав поетику в Михайла Ковалинського [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 157].
17 Вільшани - село (тепер - Дергачівського р-ну Харківської обл.), засноване близько 1655 р. Першими його поселенцями були вихідці з Вільшани на Черкащині.
18 Далі нерозбірливо.
19 Очевидно, на цю пору Михайло Ковалинський пробував переспівувати Давидові псалми. Принаймні поезія Ковалинського, подана в листі Сковороди № 6, є переспівом
11 (12)-го псалма.
20 Ідеться про Еразма Роттердамського (Erasmus Roterodamus, Desiderius) (1469-1536 pp.) -видатного голландського письменника, філософа й богослова доби Відродження, чиї твори були добре відомі в старій Україні. Сковорода часто покликався на Еразма як на філософа та взірцевого латиномовного письменника. Він знав збірку Еразма «Adagia», книгу «Домашні бесіди» («Colloquia familiaria»), яка була, зокрема, і в бібліотеці Харківського колегіуму. Можливо, у творах Сковороди є також рефлекси Еразмової «Похвали глупоті». Принаймні сковородинський образ Алківіадових силенів (трактат «Silenus Alcibiadis») близький до того, що його подав у «Похвалі глупоті» Еразм, а образ "світового театру" в Сковороди нагадує відповідну Еразмову картину.
21 Очевидно, Сковорода говорить про Максима Ковалинського - двоюрідного брата Михайла [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 102].
22 Гелікон (гр. ЕАіксоѵ, лат. Helicon) - лісисте гірське пасмо в південній Беотії, поблизу Теспій, присвячене Аполлонові та Музам.
23 Камени (лат. Camenae) - поширена в римських поетів назва Муз.
24 Ідеться про Максима Ковалинського. Див. прим. 21.
25 Кровопускання (гр. фАєротоціа) - один із найбільш поширених (особливо в часи середньовіччя) старовинних засобів лікування. Феофан Прокопович коментував його появу так: "Кажуть, що мистецтво флеботомії (тобто розтинання судин) виникло на підставі спостережень за гіпопотамським нільським конем. Бо кажуть, що ця тварина, відчувши в собі надлишок крові, який душить її, настромивши стегно на найгостріші очеретини, розтинає собі вену, через яку випускає надлишок крові" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 184]. Настанову, схожу на сковородинську, фіксує й українська приказка: "Кров пустити - цвях у труну забити" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. -Київ, 1963. - С. 546].