Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
А той, хто не любить, в житті тому – горе,
Я пам’ятаю, як мужу сказала жона,
Якщо не кохатимеш, буде – війна!
Бо нащо мені, той, скажіть, ідеал,
Який має жінку й біжить на вокзал?
Отож, з поміж двох ти одну вибирай,
А потім її і запрошуй у гай.
Те саме і жінці скажу: нагуляйсь,
А потім дивись, як коза не брикайсь.
Кожному щастю дається свій вік,
Та щастя жіноче – її чоловік.
Отож, бережи його – свій коровай,
Й нікому, крім мужа, його не давай!
11.9.1974 р.
ВІРШІ ДЛЯ ДУШІ
Я хочу, щоб мої вірші
Були усім вам до – душі,
І всім, хто буде їх читать,
Завжди хотілося кохать,
І щоб вони всім так, як Гагри,
Були ще кращі від віагри.
9.9.2012 р.
КРАСА І ГРІХ
Хтось десь колись був нам сказав,
Мов на красу дивитись грішно,
А я ж малий був і не знав,
Яка з них грішна, де не грішна.
Сьогодні б вже і подививсь,
Я б теж на погляди глазурні,
Бо в дурість вірили не скрізь,
А тільки там, де були дурні.
Та це ж хіба скажіть не сміх? –
Про що вже згадую я слізно –
Скільки б я мати міг утіх,
Але прозрів занадто пізно.
7.4.1975 р.
ПРО ЗИМУ І ЛІТО
Зима любить тепло,
А літо прохолоду,
Отож, під Сонечком погрівсь,
І йди мерщій у воду.
23.5.1992 р.
ЯКЩО ТИ НЕ ЛЮБИВ
Якщо в житті ти не любив,
То чим докажеш, що ти жив,
Бо зміст життя, як вам сказать,
У тім – щоб ніжить і кохать.
17.11.1978 р.
ЩОБ ДОВГО ЖИТЬ
Кажуть, хто хоче довго жить,
Той мусить з усіма дружить,
Тому сьогодні йду й до тебе,
Бо цього хоче, знаю, – небо...
26.5.1978 р.
ЩОБ НЕ БУЛИ ХОЛОПАМИ
А ми вухами шльопали,
Тому усе й прошльопали,
То ж й світимо всі попами,
Щоб не були холопами.
28.7.2012 р.
ЯК ЦВІРКУН ЗАГРАЄ
Коли дрозд на гармошці заграє,
Й загудуть на долині хрущі,
Отоді і душа заспіває,
Всі найкращі про тебе пісні.
6.6.1978 р.
ЛЮБОВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЗЕМЛІ
Любов завжди як нова пісня,
Тільки кадри, як в кіно, – нові,
За століттями летять століття,
Міняються люди, суцвіття,
А любов залишається на землі,
13.6.1976 р.
ПРО ПРОВОРНІСТЬ
Таким проворним всім казався,
Поки з Галинкою не знався.
А зараз з ним немов щось сталось,
Ну не людина, одна – жалість.
9.1.1979 р.
ПРОСНИСЬ, ЛЕДАЩО
Уже пора і баб любить,
А він те й робить – тільки спить.
Проснись, ледащо, схаменись,
Й хоч раз до дівки притулись.
9.1.1979 р.
ГАСАЄ ВІТЕР ПО ХАТИНІ
Знову тривожно серце б’ється,
Об берег власних почуттів,
А щастя в руки не дається,
Немов його ще і не стрів.
Гасає вітер по хатині,
Я кроки чую ті здаля,
Як він подерся по драбині,
І притаївсь, як кошеня.
Гасає вітер й завиває,
Ніби щось хоче розказать,
А хтось, мов душу роздирає,
Яку не знаю, де дівать.
11.12.1979 р.
ВАРТО ЛИШЕ ГЛЯНУТИ
В твоїх очатах зібрана
Ніжність всього світу,
Там моя фантазія,
Там зима і літо.
Там моє натхнення,
І моя неволя,
Бо як в них залізу,
Йти не хочу з поля.
От тобі і вогники,
От тобі й жариночки,
Варто притулитися
Лише до Мариночки.
20.10.1978 р.
СОБАЧЕ ЖИТТЯ
Грицько благав в Богів Галину,
Й буду служить краще за псину,
Тепер він ходить й гірко плаче:
Нащо таке життя собаче?
10.1.1979 р.
ЯКА ЧУДОВА НІЧ НАВКОЛО
Яка чудова ніч надворі,
Яка чудова в небі синь,
І визирають з неба зорі,
Немов смереки з полонин.
А Місяць ген який патлатий
Пасе над озером гаї,
І посміхаються Карпати
Й пісні співають солов’ї.
Дивлюсь, і все це Україна,
І явір весело шумить,
Й зі мною йде моя дівчина,
То як же світ цей не любить?
25.7.1957 р.
ПОКИ ВІД ТЕБЕ НЕ ВТЕКЛА...
Кричать весь день сорокопуди,
О Боже мій! Яка краса!
Ви тільки гляньте на ці груди,
Що мені жінка принесла.
Й коли я глянув жінці в очі –