З Елеанор Оліфант усе гаразд
- Автор: Ханимен Гейл
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Клуб сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-4737-6
- Переводчик: Тетяна Заволоко
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «З Елеанор Оліфант усе гаразд». Краткое содержание книги:
Це нагадувало шлюбний ритуал. Але хіба ж не приємно танцювати в такт повільній музиці, пригортаючись одне до одного? Я знову подивилася на таких різних людей. Раптом посередині танцмайданчика я помітила Реймонда — він танцював з Лаурою. Він шепотів їй щось на вушко, досить близько, щоб відчувати її парфум. Вона сміялася.
Напій, який я купила йому, пропав би. Тому я випила весь кухоль. На смак пиво виявилося гострим і гірким. Я встала й одягнула куртку, аби заскочити до вбиральні, а потім сісти на метро та поїхати додому. Здається, для мене вечірка закінчилася.
21
Понеділок, понеділок. Щось було не так. Учора мені не вдалося розслабитися, не вдалося ні до чого звикнути. Я почувалася роздратованою. Якби мій настрій був словом-загадкою в кросворді, відповідь була б «ошелешений». Я намагалася зрозуміти причину, але так і не змогла дійти ймовірного висновку. Зрештою я вирішила поїхати автобусом у центр міста в обідню перерву (безкоштовно — дякую, проїзний квиток!), щоб побачитись із Боббі Браун. Міс Браун знову не з’явилася на службу (я вже почала побоюватися, що в неї не надто хороша трудова етика), тому мене обслуговувала інша леді, практично така ж, як і минулого разу. Але цього разу я придбала кілька товарів та інструментів, аби створити таке саме обличчя вдома.
Загальна вартість дещо перевищила мій щомісячний комунальний податок, але я мала такий дивний настрій, що це мене не обходило. Цілий день я проходила з намальованим обличчям і сьогодні зробила майже ідентичний макіяж. Дівчина в магазині показала мені, що робити, зокрема пояснила, як розтушувати консилер на шрамах. Сьогодні макіяж очей у стилі «смокі-айс» вийшов трохи нерівномірний, але, за словами дівчини, у цьому й полягала його дивовижність — він не має бути охайним.
Я навіть забула про макіяж, доки не дісталася офісу і Біллі не присвиснув — насправді, це більше нагадувало підвивання вовка, і решта також розвернулися, щоб побачити, у чому річ.
— Нове волосся, трохи помади, — промовив він, легенько штурхаючи мене ліктем. Я позадкувала. — Хтось сподівається привернути до себе трохи уваги, якщо не помиляюся?
Жінки зібрались у коло. На мені був ще й новий одяг.
— Гарно виглядаєш, Елеанор!
— Чорний тобі дуже личить.
— Мені подобаються твої черевики, де ти їх купила?
Я уважно розглядала їхні обличчя, намагаючись помітити підступні наміри в очах, готова тримати удар. Але нічого такого не помітила.
— Де ти зробила зачіску, до речі? — запитала Джейні. — Дуже класна стрижка.
— У салоні «Геліотроп», у центрі, — сказала я. — Її зробила Лаура. Вона моя подруга, — з гордістю додала я.
Джейні виглядала враженою.
— Треба й собі до них завітати, — сказала вона. — Моя перукарка переїжджає на північ, тому мені потрібна нова. А твоя подруга робить весільні зачіски, не знаєш часом?
Я засунула руку в сумочку:
— Ось її візитка, можеш їй зателефонувати.
Джейні посміхнулася. Можливо, це правильно? Я швидко посміхнулася у відповідь — якщо ви сумніваєтесь, потрібно завжди усміхатися. Після цього я вирушила до свого робочого місця.
Отже, саме так виглядає успішна соціальна взаємодія? Усе насправді було так просто? Підфарбовувати губи помадою, ходити в перукарню і змінювати одяг? Комусь потрібно написати про це книжку або, принаймні, пояснювальну брошуру, щоб поширювати цю інформацію. Сьогодні я отримала від колег більше уваги (не зловмисної, навпаки, позитивної), ніж упродовж останніх кількох років. Я усміхнулася сама до себе, втішена, що розгадала частину головоломки.
На пошту надійшло електронне повідомлення:
Ти втекла в суботу не попрощавшись. Усе гаразд? Р.
Я набрала відповідь:
Усе добре, дякую. Я просто втомилася від танців та інших людей. Е.
Він одразу надіслав відповідь:
Йдемо на обід? Місце звичне, о 12:30? Р.
На свій подив, я зрозуміла, що насправді мені подобається обідати з Реймондом і я щиро рада, що він запропонував пообідати.
У нас є Звичне Місце! Я зціпила зуби та набрала одним пальцем:
Побачимся. Е.
А тоді, трохи знервована, відкинулася на спинку стільця. Неграмотне спілкування було швидшим, це правда, але не набагато. Однак це було частиною мого нового кредо — пробувати нове. Я спробувала, і мені це дуже не сподобалося. Вираз «ЛОЛ» потрібно взагалі викоренити. Я не була створена для безграмотності — для мене це неприродно. Незважаючи на те що добре пробувати нові речі й ставитися до всього неупереджено, важливо також залишатися тим, ким ти є насправді. Я вичитала це в журналі, поки сиділа в перукарні.