Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Поняття «інтереси служби» не може тлумачитись односторонньо, в тому числі і «вузьковідомчо», оскільки на практиці може мати місце, і, як правило, має місце, колізійність інтересів. Зокрема, інтереси конкретного підприємства можуть не співпадати з суспільними, державними інтересами чи інтересами окремих громадян. Може мати місце і неспівпадання, колізійність різних інтересів одного й того ж підприємства чи держави. Наприклад, інтереси розширення виробництва, його модернізації вимагають збільшення розмірів коштів, що спрямовуються на придбання обладнання, проведення ремонтних, будівельних тощо робіт, що може здійснюватись на шкоду інтересам працівників, які зацікавлені у збільшенні розміру заробітної плати, її своєчасній виплаті. Тому вирішення питання про те, вчинені службовою особою дії в інтересах служби чи всупереч інтересам служби, має бути комплексним, з урахуванням всіх інтересів, які зачіпаються вчинюваним діянням. Слід також враховувати пріоритетність інтересів, їх ієрархію, а також те, що законодавець в певних випадках ті чи інші інтереси ставить під безпосередню кримінально-правову чи адміністративно-правову охорону, передбачаючи за посягання на них кримінальну або ж адміністративну відповідальність. Говорячи про інтереси конкретного підприємства, слід, очевидно, виходити з того, що вони, як і державні інтереси, є частиною суспільних інтересів в цілому. При цьому, по-перше, мова має йти про законні, а не будь-які інтереси, і по-друге, необхідно розглядати законні інтереси підприємства у співвідношенні з інтересами держави. Держава має бути зацікавлена, щоб кожне конкретне підприємство працювало ефективно і прибутково, забезпечувало зайнятість населення, збільшувало обсяги виробництва, що, в свою чергу, матиме наслідком збільшення надходжень до бюджетів, зокрема у вигляді податків чи інших обов'язкових платежів, підвищення рівня доходів працівників підприємства, матеріального добробуту їх сімей тощо.

Іншими словами, законні інтереси підприємства — це, як правило, й інтереси держави. Тому, очевидно, для відповіді на питання, діяла службова особа в інтересах служби чи всупереч їм, необхідно визначити, яким інтересам держави чи підприємства діями службової особи, наприклад несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, заподіяна шкода і яка саме, а які інтереси держави чи підприємства отримали вигоду і яку саме. Якщо умисна несвоєчасна сплата продекларованих податків зумовлена використанням коштів для здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то необхідно, як видається, визначити розмір шкоди, понесеної платником податків внаслідок сплати штрафних санкцій і пені, розмір відверненої шкоди, тобто суми коштів, які були б сплачені іншим кредиторам через невиконання зобов'язань перед ними за укладеними договорами, а також можливих збитків, які фактично відвернені, внаслідок можливого зменшення чи взагалі припинення господарської діяльності, простоїв тощо. В кінцевому підсумку необхідно встановити, заподіяна в цілому чи ні шкода суспільним інтересам. При колізії інтересів, очевидно, слід враховувати, яка шкода заподіяна конкретним інтересам і яка шкода могла б бути заподіяна іншим інтересам, на користь яких вчинені дії службовою особою, у разі їх невчинення.