Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Сладка покоя нищета ест маты,
Где лишних в домѣ вещей не видати,
Где не мѣшает ниже страх сна сладка,
Ни похоть гадка154.
По что толь многсо сій черв замишляєш,
За чем на воздух чужій поспѣшаеш?
Что ползы бросить природніи страны?
Брось нрав твой странній!
Печаль глупа и на корабль восходит,
И проницает на далны походы,
Еленей155 легких она всѣх бистрѣе,
Вѣтров156 скорѣе.
Будь сит тілі, что ест, не печись на утро157,
Потѣшай смѣхом твою горесть Мудрсо,
Знай, что ничтоже совсѣм ест блаженно,
Но з злим смѣшенно.
Знай, что преславны пошли в прах Герой,
И сто лѣт жившы лежат в смертном гнои,
И может тое, твоє что сливется,
Мнѣ доведется158.
Волов изрядних у тебе завбды И чужосгранних лошадей природы,
А на одежу тебѣ для прибора Сукна з за Моря.
А мнѣ Судбина дала грунт убогой,
И an Муз чистих греческих не многсо Духа напитись и пренебрегати
Мір сей проклятій159.
Pretiosissime amice, salve, mi Michael!
Hanc prope ex tempore, certe praecipitanter verti, hoc unice spectans, ut quam possem perspicue spiritum autoris expromerem, non phaleris verborum ornarem. Tu potes, si libet, refingere, ac aliis verbis inducere. Quod autem verti to "quod ultra est, oderit curare"160 sic: "не печися на утро"161, temere improbare noli, licet sdo te esse a praejudiciis alienum. Siquis enim, velut canis, ut ajunt, e Nilo162, gustavit ex S[anctis] Patribus, is intelligit to crastinum pro sequenti vita accipi. Cum enim vita nostra, passim in S[andis] literis diei assimilatur, et diei prima pars est nox, altera lux, redissime didtur prima aetas, puta juventa, stulta, vita praesens, nondum illuminata veritatis Sole. Altera vitae pars, luci assimilata, vocatur vitai...]163 cum deponuntur tenebrarum opera164. Cum igitur dicitur noli in crastinum esse sollicitus, dicitur non esse dolendum, quid edas aut quo vestiaris in senectute; quaere modo regna dei in praesenti vita, cura de sola virtute et sapientia sollicitus. Nam si seminaveris in praesenti bene, bene metes et futura, nec quisquam sandus moribus destitutus erat in senecta viatico. Ad haec verba quoniam sententia Platonis in quam nuper incidi pertinet, non gravabor tibi adscribere. Ea est haec: єцоі.165 цеѵ oubev єстті. ттошритвдоѵ той сод оті (ЗеЛтісттоѵ є|ає уеѵестѲаі166. Mihi quidem nihil est antiquius, quam ut quam optimum me esse sive fieri. Vide quid curarunt summi viri, non divitias etc.; non mirum igitur, si bene clauderunt vitam. Ut quisque enim in juventute seminat, ita in senecta metit167. Vis levis et sanus esse senex? Cole juvenis sobrietatem et castitatem. Haec cogita.
Vale optime, mi фіЛоцоистє!
Tuus Gregor[ius] Sab[bin],
*
Найдорогоцінніший друже, здрастуй, мій Михайле!
Це я переклав майже експромтом, дуже швидко, слідкуючи тільки за тим, щоб, наскільки це було для мене можливим, передати дух автора, не дбаючи про красу стилю. Ти можеш, якщо тобі до вподоби, змінити й почати з інших слів. Що ж до перекладу виразу "quod ultra est, oderit curare" словами ["не печися на утро"], то остерігайся судити його занадто поспішно, хоч я й знаю, що ти далекий від забобонів. Бо хто черпав зі с[вятих] отців, за прислів'ям, як собака з Нілу, той зрозуміє, що "завтрашнє" треба розуміти як наступне життя. Бо якщо наше життя всюди у С[вятому] Письмі порівнюється з днем, перша ж частина доби є ніч, а друга - світло, то дуже правильно ранній вік, тобто юність, називати нерозумним, сучасним життям, ще не освітленим сонцем істини. Друга ж частина життя, що порівнюється зі світлом і називається життям..., коли відкидаються вчинки темряви. Отже, коли автор говорить: "не турбуйся про завтрашній день", він хоче сказати: не слід турбуватися про те, що ти будеш їсти або в що одягнешся в старості. Шукай у теперішньому житті тільки царства Божого, піклуйся і дбай тільки про доброчесність і мудрість. Бо якщо ти добре посієш у теперішньому, то добре пожнеш у майбутньому, і ніхто з тих, хто придбав святі звичаї, не буде позбавлений у старості своїх заощаджень. Сюди належить і один вислів Платона, на який я нещодавно натрапив і який радо тобі повідомляю. Це така сентенція: "Для мене нічого немає понад те, щоб стати кращим"168. Дивись, про що дбали найкращі мужі - не про багатство та інше. Тому не дивно, що вони добре завершили життя. Бо як хто посіє в юності, так пожне в старості. Хочеш бути легким і здоровим старцем? Додержуйся в юності тверезості й непорочності. Подумай про це!
Бувай здоров, мій найкращий любителю Муз!
Твій Григор[ій] Сав[ич].
23
[Харків, вересень - грудень (?) 1762 p.]
Н стад^ ката той тіѵейцатод ешѲѵ^іеі169
Jam langues, Іэгаёі, jam frangit te impetus hostis,
Jam turbare pavens, jam sacra signa refers.
Ille velut Boreas170 sata laeta ferociter urget,
Compositas ades turbat agitque tuas.
Tolle tuas, mi Christe, manus ad sydera, tolle!
Mox felix Amalech171 impia terga dabit.
*
"Тіло бажає противного духові"
Ти вже слабнеш, Ізраїлю, захитавшись під натиском ворога,
Ти охоплений страхом, відступаєш під стягами Божими.
А нападник, немов той Борей, вже пустошить веселі поави,
Вже лама твої лави стрункі і жене тебе геть.
Христе мій, о здійми, о здійми свої руки до неба!
Славний тоді Амалик миттю з ганьбою втече172.