“Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією

А чого варті такі оголошення в “Бульварі” (№ 6, 2004) в розділі “Жду тебя”: “Просим откликнуться поклонников садомазо и экстремального секса”. Або: “Хочу найти партнера для интимных встреч. О себе: 22 года, высокий, черноволосый, с карими глазами, гей, стриптизер-профессионал”. Чи: “Симпатичный мужчина познакомится с женщиной-гермафродиткой для создания семьи, сексуальных отношений. Окажу поддержку”. Ось так поступово здійснюється в незалежній Україні культурна інверсія під керівництвом “єврейських євнухів” і шабезгоїв (так іудеї називають тих, хто прислужує їм і має надію увійти до складу “золотого мільярда”.

Свій внесок у культурну інверсію українського суспільства зробив і телеканал СТБ, яким володіє зять Президента Віктор Пінчук, транслюючи чемпіонат України зі стриптизу. Ось що пише з цього приводу газета “Труд” за 15 жовтня 1993 року: “...Статистики з відомства українського омбудсмена Ніни Карпачової підрахували, що не менш як півмільйона жінок нашої країни сьогодні обслуговують секс-індустрію Заходу і Сходу. Тож прагнення СТБ переконати своїх глядачів, що чемпіонат зі стріптизу — це звичайний марафон оригінального мистецтва, віддає великим лукавством... Цікаво, а як чоловікам (а саме ця аудиторія переважно дивиться подібні дійства) розслаблятися перед телеекранами, знаючи, що навколо жердини можуть крутитися їхні доньки?”. Без коментарів.

Віктор Пінчук володіє й “Новим каналом”, який тиражує на Україну примітивну телепрограму “Вікна” Дмитра Нагієва. В одній із них, що вийшла в ефір 1 червня 2004 року, було показано у прайм-таймі “Оральний секс як спосіб позбавлення від хохляцького акценту”. Що це? Невже “єврейські євнухи” не розуміють, що терпіння в українського народу не безкінечне.