Якщо кров тече [UK]

— Жодних саркастичних коментарів, прийнято, — каже Піт. — Ох, повірити не можу, що ви з Джеромом обійшли Ела. Узяли бика за роги, як то кажуть. Ти крута, Голлі.

— Намагаюся активніше стверджувати свої бажання.

— І в тебе виходить. У твоєму холодильнику є кола?

— Тільки дієтична.

— Бе. Вона ж на смак наче…

— Цить.

Третя година. Вона вмикає звук саме в ту мить, коли починає грати музична тема її передачі. Це Bobby Fuller Four співають «I Fought the Law». На екрані з’являється судова зала. Глядачі — насправді, публіка в студії, така ж, як і в Морі, але не настільки дика — плескають у долоні під музику, а ведучий виводить: «Хутчій тікай, якщо совість нечиста, — Джон Закон прибув до міста!»

— Усім встати! — гукає бейліф Джордж.

Коли суддя Джон Закон виходить зі свого кабінету, глядачі встають, продовжують аплодувати, підтанцьовують. Він метр дев’яносто вісім заввишки (Голлі знає це з журналу «Піпл», який ховає ще ретельніше, ніж «снікерси») і лисий, наче більярдна куля номер 8… хоч і не такий чорний, а радше кольору темного шоколаду. На ньому простора мантія, що хитається вперед і назад, поки він розмашисто йде до свого місця. Він бере молоточок і гойдає його туди-сюди, як метроном, показуючи повний комплект білих зубів.

— Господи Йсусе на електровізку, — каже Піт.

Голлі видає йому свій найсуворіший застережливий погляд. Піт затуляє рота долонею, а другу підіймає, показуючи, що здається.

— Сідайте, сідайте, — каже суддя Закон (його, як Голлі знає з того самого журналу «Піпл», насправді звуть Джеральд Законсон, але це досить близько), і глядачі сідають на місця.

Голлі подобається Джон Закон, бо він прямий, як меч, а не увесь такий в’їдливий і багнистий, як суддя Джуді. Він доходить до суті справи, точнісінько як колись робив Білл Годжес… хоч суддя Джон Закон і близько його не замінить, і не тільки тому, що він вигаданий персонаж із телепередачі. Білл помер кілька років тому, але Голлі й досі сумує за ним. Вона завдячує Біллові всім, ким вона є і що має. Таких, як він, більше нема, хоча її друг Ралф Андерсон, детектив поліції з Оклахоми, доволі схожий на нього.

— Що ми сьогодні маємо, Джорджі, мій брате, в якого інша мати? — Глядачі хихотять. — Цивільна справа чи кримінальна?

Голлі знає, що насправді навряд чи один суддя працюватиме з обома видами справ, як і з новою справою щодня, але не заперечує, бо справи завжди цікаві.

— Цивільна, ваша честь, — каже бейліф Джордж. — Позивачка — місіс Рода Деніелз. Відповідач — її колишній чоловік Річард Деніелз. Позов стосується прав опіки над родинним псом на ім’я Поганець.

— Справа про собаку, — каже Піт. — Наш профіль.

Суддя Закон спирається на свій дуже довгий мо­лоточок.