Гордість і упередження і зомбі

Але були й інші підстави опиратися цьому зв’язку. Їх я теж назву, хоч і не вдаючись у подробиці. Походження Вашої матері, хоч і викликало застереження, все ж і близько не йшло в порівняння з тим, як часто і вона сама, і три Ваші молодші сестри, і навіть Ваш батько порушували всі мислимі правила пристойності. Пробачте, мені прикро завдавати Вам болю. Але, хоч я засмутив Вас згадкою про вади рідних, можливо, Вас утішить запевнення в тому, що я завжди був найвищої думки і про Вашу поведінку, і про манери Вашої сестри — як у світському товаристві, так і в боях. Насамкінець зауважу лише, що моє припущення про ураженість міс Беннет зміцніло того вечора, коли вона не приєдналася до нас під час прикрого кухонного інциденту. Це лише утвердило мене в намірах уберегти друга від того, що видавалося мені най-необачнішим зв’язком. Наступного дня він поїхав із Незерфілду до Лондона і, як Ви самі знаєте, невдовзі мав намір повернутися.

А зараз надійшов час пояснити свою роль у цій історії. Сестри Бінґлі були стривожені не менше за мене, хоч і з інших причин. Невдовзі з’ясувалося, що наші наміри збігаються, тож, не гаючи часу, ми тут-таки вирушили до Лондона, щоб спробувати якось вплинути на Бінґлі. Коли ми прибули на місце, я взявся переконувати приятеля в цілковитій недоречності такого шлюбу, підкреслюючи всі його недоліки. Я описував і наголошував їх із усією переконливістю. Та хоч мої напучування і могли злегка похитнути його рішучість або змусити на якийсь час відкласти наміри, я все ж підозрюю, що не зумів би завадити цьому одруженню, якби не запевнив його в байдужості Вашої сестри. Досі він вірив, що її прихильність щира, хай навіть і не така сильна, як його. Але за своїм характером Бінґлі дуже сором’язливий і звик довіряти моїм судженням більше за власні. Тож запевнити його в тому, що він помилявся, було не так і важко. А після того, як він у це повірив, переконати його не повертатися до Гартфорд-ширу було справою кількох хвилин. Я досі не осуджую себе за ці вчинки. Хоч є в усій історії один момент, про який я не можу згадувати без жалю: маю на увазі те, як ганебно я приховав від свого приятеля новину про те, що Ваша сестра приїхала до міста. Я дізнався про це від міс Бінґлі. Натомість самому Бінґлі й досі нічого не відомо. Цілком можливо, що їхня зустріч не мала б жодних прикрих наслідків. Але, бачачи, що його почуття не до кінця згасли, я вирішив, що небезпека таки існує. Можливо, це приховування і обдурювання — не гідні вчинки з мого боку, але що сталося — те сталося. І, мабуть, так буде краще. Не можу нічого додати з цього приводу, як і не маю більше за що просити вибачення. Якщо я зранив почуття Вашої сестри, то зробив це лише з любові до свого друга, а також не маючи сумніву в тому, що міс Беннет приречена невдовзі блукати землею в пошуках мізків.