П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню». Краткое содержание книги:
Джерела звуку Несан не бачив. Тоді він беззвучно приліг і подивився під двері лівим оком, ще щільніше притиснувшись обличчям до підлоги.
І моргнув. Спочатку від здивування, а потім від жаху.
Беата лежала горілиць на підлозі. Її синє плаття було задерте до талії. А між оголеними розсунутими ногами рухався голий знизу по пояс чоловік, встромляючись в неї швидко і люто.
Несан скочив на ноги, убитий побаченим наповал. І позадкував. Він важко дихав, очі вилізли на лоба, від жаху скрутило живіт. Від видовища оголених розставлених ніг Беати. І міністра між ними. Несан повернувся до сходів, сльози застилали йому очі. Він ловив повітря ротом, як витягнений з води короп.
Почулися кроки. Хтось піднімався. Несан завмер посеред майданчика в десяти футах від дверей і десяти футах від сходинок, не знаючи, що робити. Оглянув обидва коридори, судорожно намагаючись збагнути, чи вдасться йому сховатися в одному з них, або вони виявляться пасткою і його спіймають стражники і закують в ланцюги.
На майданчику між поверхами зупинилися дві людини. Дві жінки. Андерки. Вони базікали про майбутній вечірній банкет. Хто на ньому буде, кого не запросили, а хто запрошений. Хоча вони говорили ледь чутно, мало не пошепки, загострені страхом почуття дозволяли Несану чути все дуже чітко. У вухах стукала кров, він важко дихав, охоплений панікою, і молився, щоб жінки не піднялися на третій поверх.
Дами перейшли до обговорення нарядів, в які одягнуться, щоб привернути увагу міністра Шанбора. Несан вухам своїм не вірив, слухаючи розмову про те, наскільки глибоким вони насмілюються носити декольте. Постала у нього в уяві картинка була б вельми спокусливої, не будь він настільки наляканий тим, що його можуть застукати там, де йому зовсім не належить перебувати. І де він бачив те, чого бачити не належить. За це його цілком можуть викинути на вулицю або навіть зробити з ним щось гірше. Набагато гірше.
Одна з жінок здавалася сміливіша другої. Друга заявила, що хотіла б бути лише поміченою, не більше того. Перша хіхікнула і сказала, що аж ніяк не заперечує бути не тільки поміченою і що другій не слід турбуватися, тому що їхні чоловіки будуть лише щасливі, якщо їх дружинам вдасться добитися певної уваги міністра.
Несан повернувся, щоб глянути на двері кабінету міністра. Дехто вже привернув увагу міністра. Беата.
Він обережно відступив вліво. Підлога скрипнула. Несан насторожено завмер, йому здавалося, що вуха в нього виросли вдвічі. Дами внизу хіхікали над своїми чоловіками. Несан позадкував приблизно на фут. По спині в нього струмував піт.
Дами внизу рушили далі, не перестаючи базікати. Несан затамував подих. І почув, як відчинилися двері. Йому захотілося крикнути жінкам, щоб вони поквапилися і йшли пліткувати абикуди ще. Одна з жінок згадала ім'я чоловіка іншої — Далтон.
Двері за ними зачинилися. Несан видихнув.
І тут прямо перед ним розчахнулися двері кабінету міністра.
Величезний чужинець тримав Беату за плече. Дівчина рухалася до Несана боком. Чоловік жбурнув її, ніби вона важила не більше, ніж пухова подушка. Беата з тупим стуком приземлилася на підлогу. Вона не знала, що Несан стоїть прямо за нею.
Байдужі очі чужинця зустрілися з широко розкритими очима Несана. Густе темне волосся чоловіка прямими пасмами падало йому на плечі. Одяг теж був темним, в шкіряних пластинах, ременях і шкіряних стрічках. Велика частина його зброї лежала на підлозі кімнати. Здавалося, він не особливо її потребує. Чоловік виглядав так, ніби цілком здатний своїми величезними жилавими руками скрутити шию кому завгодно.
Коли незнайомець обернувся, Несан з жахом зрозумів, що дивний плащ зроблений з скальпів. Тому плащ і виглядав покритим клаптями волосся. Він дійсно був покритий клаптями волосся. Людського волосся. Всіх кольорів, від світлих до чорних.
З глибини кімнати міністр окликнув чужинця «Стейн!» і кинув йому крихітний білий предмет одягу. Стейн зловив білі трусики Беати і розтягнув двома м'ясистими пальцями, щоб поглянути на них. Потім шпурнув їх дівчині на коліна, поки вона, сидячи на підлозі, намагалася віддихатися, докладаючи величезного зусилля, щоб не розплакатися.
Стейн байдуже подивився Несану в очі і посміхнувся. Від посмішки його покрите густою щетиною обличчя зморщилося.
Він весело підморгнув Несану.
Несан отетерів від повної байдужості чоловіка до того, що він є свідком події. Міністр, застібаючи штани, визирнув з дверей. Він теж посміхнувся, потім вийшов у коридор і зачинив за собою двері.
— Чи не пройти нам тепер в бібліотеку?