Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалося

Малою я ненавиділа таке захаращене життя. Завжди намагалася берегти свою власність, але не мала шансів на успіх, аж поки вступила в коледж, де з кураторським підходом та високою точністю облаштувала мою половину кімнати в гуртожитку. На стіні висіла репродукція картини Матісса, підсвічена червоним китайським ліхтариком. Я купила невеличкий фальшивий персидський килим у крамниці Bed Bath & Beyond і розстелила його біля ліжка, щоб, прокидаючись, ставати ногами на щось тепленьке.

Сьогодні я оточую себе предметами, які дарують мені задоволення. Вони не мусять бути дорогі; на цінні їх перетворює турбота, з якою до них ставлюся. Маю колекцію кераміки, що складається із предметів, які я придбала в Токіо у кварталі, де продається обладнання для ресторанів. Це не «вишукана порцеляна»; вона перебуває в межах цінових категорій від «недорогих» до «дешевих як борщ». Ці речі особливі, бо я спакувала їх у захисну плівку в Токіо, потім привезла в аеропорт, і після дванадцяти годин польоту безпечно довезла до Лос-Анджелеса. Вони цінні, бо я гордо презентую їх на полицях. Дістаю, коли на вечерю приходять гості, а потім завжди мию і перетираю вручну. На робочому столі вдома я тримаю свою канцелярію в лакованій скриньці. Листівки посортовані відповідно до нагоди (подяки, свята, флірт). Я збираю кулькові ручки з цікавих ресторанів і готелів, складаю їх до спеціальної шухлядки у столі поруч із моєю колекцією японської квітчастої клейкої стрічки.

Якщо дбати про речі, якими себе оточуєш, вони перетворюються на амулети, заряджені енергетикою твоєї любові та поваги. Дерев’яний кухонний стіл, який протираєш спеціальною олійкою раз на місяць і на якому завжди використовуєш підставки, стає не просто столом, тепер це оберіг. Це символ того, наскільки ти цінуєш родинні та дружні вечері. Докладені зусилля додають столу магічності. Зізнання: я не люблю книжку Марі Кондо «Магічне прибирання. Японське мистецтво наведення ладу в домі і в житті». Мене пригнічує думка, що є лише один спосіб організувати своє життя. Даруйте, але в моїй шухляді зі шкарпетками пануватиме саме такий порядок, який я вважаю за потрібне, дякую за розуміння. Але щось є в її пораді: «Візьміть предмет до рук і запитайте себе: чи почуваю я радість? Якщо так, лишіть цю річ у себе. Якщо ні, — викидайте». Фантастика. Ми маємо владу, тут і зараз, залишати собі речі, які додають нам радості в житті. Вчини це зі своїм фізичним простором. Якщо мотлох не дарує тобі щастя, то оточи себе предметами, за якими шаленієш, а потім інвестуй у них свою дбайливість і це допоможе збільшити рівень загального зачарування життям. Ці скарби світитимуться до тебе за ті любов і час, який ти інвестувала в них, відкидатимуть довкола сяйливу ауру любові до себе, стануть джерелом натхнення, коли воно буде тобі найпотрібніше. Ось чому не можна просто нагромаджувати мотлох. Серед мотлоху нема місця для магії.