Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Фэнтези » Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)
Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка) - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)

Электронная книга - «Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу (збірка)». Краткое содержание книги:

Найулюбленіша книжка кількох поколінь читачів, у якій письменник та філософ Клайв Стейплз Льюїс гармонійно поєднав героїв давніх англійських казок, античних міфів і легенд, християнські ідеї добра, прощення та милосердя із захопливою, барвистою, чарівною фантазією про величезний світ.
Одного дня двоє братів і дві сестри Певенсі потраплять у Нарнію — чарівну країну одвічної зими, населену фавнами і наядами, гномами і єдинорогами, добрими велетнями, драконами і звірятками, що вміють розмовляти… Тоді здійсниться давнє пророцтво про чотирьох людських дітей, які сядуть на трони величного Кейр-Паравелю, настане Різдво, повернеться лев Аслан, буде переможена Біла Чаклунка — а чарівні пригоди триватимуть…
1 ... 56 57 58 59 60 61 62 63 64 ... 412
Перейти на страницу:

— Дядьку, та я ж… я ж саме і задумався про те, якою славою укрили себе безстрашні переможці Білої Чаклунки! Ти лише послухай! Одного разу всю країну захопила Біла Чаклунка. А щоб утримати владу, вона наслала на землю хуртовини й завірюхи і зробила так, щоб на землі завжди була зима. Аж ось, не знати звідки взялися, з’явилися двоє маленьких хлопчиків і дві дівчинки. Вони перемогли Відьму і стали королями й королевами Нарнії. А звали їх Пітер, Сьюзан, Едмунд і Люсі. Правили вони довго та щасливо, і не хто інший, як сам Аслан…

— Який такий Аслан?! — підвищив голос король, і з його тону кожен більш-менш досвідчений придворний здогадався б — зараз краще промовчати. Та Каспіан, на жаль, не був придворним, тож захоплено вів далі:

— Не знаєте? Аслан — то великий лев, що приходить з-поза моря.

— Хто?! Хто розповідає вам оті всі побрехеньки?! — гучним державним голосом гримів король, миттєво перетворившись із дядечка на грізного властителя, що Каспіан із переляку аж зблід і замовк. — Ваша королівська величносте! Я вимагаю відповіді! Негайно! Дивіться мені в очі: ну, хто у нашому королівстві поширює ці підступні казочки?!

— Н-не-е… ня-ня, — затинаючись, пробелькотів наляканий Каспіан. І розридався.

— Годі рюмсати! — майже миролюбно наказав Міраз, струснувши Каспіана за плечі. — Забудьмо про це, хлопче! І щоб більше я такого не чув! Я не бажаю, аби ти базікав або — ще гірше! — мав на думці всі ці вигадки! Закарбуй собі на носі: тих королів — як там їх звали? — ніколи в нашому з тобою королівстві не було! Та й сам поверни розумом: чи буває по два королі та по дві королеви в один час в одному королівстві? Ги-ги! Треба ж таке вигадати! І Аслана також не може бути, бо лев — то казкова тварина, так би мовити, плід уяви. Вигадка! І, звичайно, тварини не можуть розмовляти, тому що не можуть — і крапка! Уторопав?!

— Т-так, дядьку, — схлипнув Каспіан.

— От і добре! Тож проблему вирішено! — промовив король і підкликав камергера, що никався коло дальнього краю тераси. — Проведіть його королівську високість до їх спочивальні та негайно доставте сюди няньку його королівської високості! Негайно!

Уже наступного дня Каспіан збагнув, що накоїв: няню спровадили з палацу, і навіть не дали їм попрощатися. А принцу оголосили, що відтепер за його виховання візьметься ментор, тобто наставник.

Каспіан дуже тужив за нянею та пролив немало сліз у подушку; він почувався самотнім і нещасним і, можливо, через те ще дужче марив гномами і дріадами, аж вони снилися йому ночами. Удень він намагався розговорити придворних котів і собак, та собаки тільки й могли, що вихляти хвостами, а коти вміли лише муркотіти у відповідь і терлися об ноги.

Тому Каспіан був ладен зненавидіти свого наставника, тільки-но той з’явиться при дворі. Що ж, тиждень по тому наставник таки об’явився, та на диво — на ділі він виявився з тих, кого просто неможливо не полюбити. На своєму віку Каспіану ще не доводилося зустрічати людей таких маленьких та таких товстеньких. Саме таким був його наставник — схожий на кульку з ніжками. Ученого вигляду йому надавала срібляста гостренька борода, що спускалася аж до пояса. Брунатне обличчя, рясно вкрите зморшками, нагадувало давній пергамен. Таке лице могло б здаватися потворним, коли б не жваві добрі очі, в яких світилися мудрість та добродушна лукавість. Говорив наставник лише серйозним тоном, але в очах його грали смішинки, тож, не пізнавши його як слід, нізащо не можна було зрозуміти, коли він говорить серйозно, а коли жартує. А звали наставника доктор Корнеліус.

З усіх уроків доктора Корнеліуса найбільше Каспіан полюбив історію. Якщо до цього він знав про Нарнію тільки з розповідей старої няні, то тепер дуже здивувався, дізнавшись, що королівська родина Каспіанів існує не споконвічно, а нараховує лише декілька поколінь.

— Вельмишановний предок вашої високості, їхня величність король Каспіан Перший і був першим королем Нарнії у так званий історичний час. Саме він зі своїми людьми завоював Нарнію, перетворивши її на власне королівство. І він, і його люди, і ваша високість — тубільні заморці, вихідці з Заморії, землі якої лежать далеко за Західними горами. Ось чому прапрадід ваш здобув прізвисько Каспіан Завойовник, — розповідав доктор Корнеліус.

— Докторе, — якось звернувся до нього Каспіан, — а хто ж тоді жив у Нарнії до того, як ми прийшли туди із Заморії?

— Бачте, ваша високосте, — почав доктор Корнеліус, — у часи походів вашого прапрадіда Нарнія була майже безлюдною.

— То кого ж тоді мої предки завивойовували?

1 ... 56 57 58 59 60 61 62 63 64 ... 412
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)