Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Келен зрозуміла, що магія цього світу спить уже кілька років.

Вона знала, чому.

Духи, добрі і злі, і все, що пов'язане з магією, скоро може бути втрачено. І тоді смерть у всьому світі перетвориться на щось необоротне, на тупик. Це означає, що після смерті не можна буде зустрітися з тими, кого любив, чи з добрими духами. Добрі духи, навіть ті, що в підземному світі, зникнуть назавжди.

Коли Річард закінчив рити могилу, Том допоміг йому опустити в неї тіло Сабара. Юнак попросив добрих духів подбати про покійного, і вони з Річардом закидали яму.

— Лорд Рал, коли частина мерзотників напала на нас, інші поперерізали коням горла, — тихо вимовив Том.

— Всім?

— Так. Усім, окрім моїх. Видно, вони виявилися занадто великими для них. Напевно, негідники побоялися, що ті їх розтопчуть. Зі мною вони залишили кілька молодчиків, щоб ті «подбали» про мене. А можливо, розраховували впоратися з кіньми після сутички, — Том повів широкими плечима. — Або хотіли схопити, зв'язати тебе і відвезти возом.

Річард підтвердив останнє припущення Тома швидким кивком. Він витер долонею чоло. Келен подумала, що чоловік виглядає ще гірше, ніж їй здалося на перший погляд. Вона зрозуміла, що біль повернулася і обрушилася на нього всією своєю силою.

Том оглянув табір.

— Що будемо робити з рештою? — Вказав він на трупи вбитих ворогів.

— Про них подбають птиці, — безпристрасно відповів Річард.

— Піду но я краще допоможу Фрідріху з кіньми, — не став заперечувати Том, згодний з рішенням ватажка. — Вони збуджені запахом крові і видом стількох мерців.

— Порахуй тіла. Треба знати, скільки їх було, — покликав Річард Кару.

— Дорогий, що сталося, коли ти витягнув меч? — М'яко запитала Келен, коли Том відійшов подалі, а Кара зайнялася підрахунком убитих.

Річард не став перепитувати, про що вона запитує, чи оберігати її від зайвого занепокоєння.

— Щось не так з магією. Коли я витягнув меч, він не відповів на мій заклик. На мене вже напали, тому в мене не було часу роздумувати, що робити. Магія з'явилася, тільки коли я вдарив мечем, — він зачекав, підбираючи слова. — Напевно, це пов'язано з головним болем і даром. Вони, мабуть, пов'язані з моєю здатністю володіти магією меча.

— Коли в тебе останній раз були болі, вони не були пов'язані з магією меча.

— Я ж казав тобі, не дозволяй уяві відводити себе далеко. Це почалося, коли у мене знову з'явилися головні болі. Напевно, в них і причина.