Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

— Спеціальний? Яка у вас завдання?

У мокрих очах допитуваного промайнула нерішучість. Він нервово подивився на Келен, але та навіть не глянула на нього. Вона вже сказала, що чоловік повинен виконувати всі накази. Він квапливо продовжив.

— Спеціальний підрозділ — в армії — завдання — захоплення ворогів Ордена — ми проходимо випробування, щоб в нас були впевнені — що ми вірні солдати — а потім ми виконуємо те, що нам накажуть…

— Повільніше, — обірвав його Річард. — Занадто швидко.

Людина кинула швидкий погляд на Келен, його очі знову наповнилися слізьми. Може, він знову не догодив їй?

— Продовжуй, — сказала Келен.

— Ми не носимо форми, щоб ніхто не знав, хто ми такі, — людина нарешті була упевнена, що якщо продовжить говорити, то задовольнить її. — Зазвичай ми працюємо в містах, шукаємо зрадників. Ми змішуємося з народом, і він думає, що ми такі ж, як усі. Коли хто-небудь збирається виступити проти Ордена, ми з'ясовуємо імена змовників, хапаємо їх і допитуємо.

Річард довгий час невідривно дивився на нього. У душі його спалахнула пожежа, але обличчя залишалося незворушним. Одного разу Річард побував в лапах Ордена і був «допитаний». Келен могла тільки припускати, про що він зараз думає, які моторошні картини спливають у його пам'яті.

— Ви хапали тільки тих, хто замишляв лихе щодо Ордена? — ЗапитавРічард. — Або ви просто брали будь-кого, кого підозрювали?

— Якщо ми когось підозрювали — значить, вони вже зрадники, збираються купками і приховують своє життя від інших. Тоді ми їх допитували і дізнавалися все, що вони приховують, — він облизав губи, поспішаючи розповісти про методи допиту. — Спершу ми говоримо з тими, хто працює з ними, з сусідами і дізнаємося імена можливих спільників — друзів або членів сім'ї. Зазвичай ми забираємо і їх, і теж допитуємо. Після допиту всі вони зізнаються в злочинах проти Ордена, що і підтверджує наші підозри.

Келен подумала, що Річард зараз вихопить меч і, не особливо роздумуючи, відсіче «фахівцеві з допитів» голову. Річард дуже добре знав, що творили в катівнях з арештованими, положення яких було жахливим.

Визнання, вирвані під тортурами, могли вказати на будь-кого, тому заплічних справ майстри були дуже завантажені і ніколи не сиділи без роботи. Жителі Старого світу жили в постійному страху, що їх можуть забрати туди, де катують.

Більшість допитуваних навряд чи замишляли що-небудь проти Ордену. Вони були занадто стурбовані виживанням, тим, щоб прогодувати сім'ю, і у них просто не було часу думати про повалення влади Ордену. Але багато хто загинув в застінках, говорячи про краще життя, про те, що б вони хотіли зробити, виростити, створити, чим володіти. Вони обливалися сльозами і кров'ю, зізнаючись у своїй надії, що їхні діти проживуть краще життя. Думати про власне благо, а не про благо усіх, у вченні Імперського Ордена було не просто заколотом, а богохульством. Страждання в Старому світі — загальна чеснота, служіння вищому благу.