Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Нарешті Келен усвідомила, що відбувається. Їх не збиралися вбивати. Ворогам треба було взяти їх живими. Вбивство в очах цих людей було великою милістю порівняно з тим, що вони збиралися з ними зробити.

Два здоровані кинулися до Келен і Річарда. Кара опинилася поруч і схопила за сорочку одного з них, розвернувши до себе. Вона вдарила його ейджем в живіт і кинула на коліна. Інший нападник несподівано зустрівся з мечем Річарда. Короткий крик смертельного болю обірвався, коли Річард розрубав йому горло. Кара, стоячи над супротивником, тицьнула його ейджем в груди і повернула, зваливши остаточно.

Річард вже перескочив через багаття і опинився в самому центрі сутички. Як тільки його ступні торкнулися землі, він розрубав майже надвоє нападника, що повалив Сабара, розбризкуючи навколо його нутрощі.

Людина, яку поранила Дженнсен, піднялася і тут же отримала удар ножем. Дівчина відскочила назад, а він похитнувся і впав додолу, стискаючи руками перерізане горло. Кара розправилася з противником, який намагався напасти на Дженнсен зі спини. Морд-Сіт з лицем, перекошеним дикою рішучістю, доклала ейдж до його горла і дочекалася, поки він не захлинеться у власній крові.

У руках тих, хто оточив Річарда, Келен помітила ножі. Нападники відмовилися від початкового наміру завалити їх голими руками. Вид ножів надав Річарду ще більше люті. В його очах запалав вогонь магії.

Келен застигла на місці, ніби прикута видом Річарда, для якого вбивство перетворилося в граціозне дійство — танець зі смертю. У порівнянні з Річардом, що рухався швидко і легко, інші здавалися просто незграбними биками. Він носився серед ворогів, як між застиглих статуй. Кожен кидок меча зустрічав живу плоть ворога. Кожен помах розсікав м'язи і кістки. Кожним поворотом Річард відбивав напад. Жодної упущеної можливості, жодного пропущеного удару, жодного зайвого руху. Кожну секунду Річард піднімав меч, відбивав атаку і починав нову. Його меч разив ворога без сумніву, без жалю, без жалості.

Келен була в люті, що при ній немає меча. Число супротивників ніби не зменшувалося. Їй було занадто добре відомо, що таке — відчувати себе безпорадною в лапах банди, і вона стала просуватися до воза.

Один з громил поцупив у темряву Сабара і Дженнсен. Він кинув їх на землю і сів зверху. Величезні ручищі мужлана притиснули їх зап'ястя до землі, не даючи дотягнутися до ножів.

Клинок Річарда виблискував у повітрі, розрубуючи тіла. Він опустився на коліно, меч описав дугу і пронизав ще одного нападника. На обличчі супротивника застиг вираз страхітливого подиву, як це він міг напоротися грудьми на меч Річарда. Здоровань, тримаючий Дженнсен і Сабара, сіпнувся, бездиханний. Річард, все ще стоячи на одному коліні, витягнув меч з тіла смертельно пораненого громили.

Ще один ворог увірвався в табір. Кара помчала до нього і вдарила ейджем по шиї. Противник осів, і Кара двигонула його ліктем по обличчю, але ззаду її обхопив ще один. Пролунав крик, руки нападника перетворилися на місиво з кісток і крові. Кара вивернулася і вдарила його між ніг. Поки він падав, інстинктивно намагаючись дотягтися до паху, Кара довершила розпочате вивіреним ударом коліна охоронниця зламала йому щелепу, а потім миттєво розгорнулася і вдарила ейджем третього.