Списоносці
- Автор: Беркеши Андраш, Кардош Дьєрдь
- Год: 1962
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: М. В. Лембак
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «Списоносці». Краткое содержание книги:
В центрі роману — колишній хортістський офіцер, материй шпигун, хитрий провокатор, один з організаторів «Списоносців», який керується в житті єдиним гаслом: «Мета виправдовує засоби».
Відчуваючи, що наближається кінець, цей політичний авантюрист пише спогади, в яких яскраво розкриває злочинну, антинародну діяльність терористичної організації.
Роман виховує в читача пильність, непримиренність до ворога.
Твір видається в Радянському Союзі вперше.
— Отже, його свідчення десятирічної давності списоносці використали для психологічної атаки?
— Так, але це ще не все. Рока піддавався не так легко. Та списоносці сфабрикували доноси, датовані 1940 роком, і підробили підпис Рока. Це означало, ніби він протягом довгих років був донощиком. Рока жав, що це фальшивки, але знав і те, що ніхто не повірить йому. Пригадайте ті роки. Списоносці на це розраховували. Нарешті, опір Рока було зломлено. Між іншим, імен агентів, які завербували його, я не знаю. Певна, що це сталося тут, в Угорщині, бо, наскільки мені відомо, Рока не виїжджав за кордон. Після викриття групи «Горнаді» вам, очевидно, пощастить знайти і вербувальників. Для цього я можу дати кілька відправних точок. Кличка «Горнаді» походить від назви ріки Горнад, яка протікає біля міста Кошіце. Цим нагадують Рока про те давнє зізнання.
— Більше нічого не знаєте про цю групу?
— Їх завдання — діяти в партійному і державному апараті.
— І які наслідки їхньої діяльності?
— Не знаю, оцінки їх роботи не чула.
— Нічого, ми оцінимо її, — засміявся Коронді.
— Товаришу підполковник, дозвольте одне питання, — попросив Када.
— Прошу.
— Як поводився Рока під час заколоту? — звернувся Када до Mapії.
Марія посміхнулась.
— Він був у дуже скрутному становищі. Щоб відвернути од себе увагу, Рока роками обвинувачував інших у різних гріхах. Під час заколоту злякався, сховавсь і чекав, куди повіє вітер. Адже контрреволюціонери покінчили, б з ним як з партійним працівником. Не міг же Рока відкрито заявити, що партійний працівник тільки маска, а насправді він агент. Згодом вийшов із схованки, і тепер удає з себе переслідуваного контрреволюцією.
— Прошу, розповідайте далі, — звернувся Коронді до дівчини. — Залишилася ще група «Колесо».
— Так. Але про неї я знаю дуже мало. Це зовсім свіжі паростки в парниках «Списоносців». Андор Таллош, чиновник угорських державних залізниць, під час заколоту втік. Інструктували його в місті Кайзерслаутерн. А знайшли Таллоша в одному з австрійських таборів. Там і завербували його. Потім перевезли до Німецької Федеративної Республіки, де він пройшов тримісячну підготовку. Знаю про нього тому, що одного разу до моїх рук попало його досьє. Після підготовки фін повернувся в Австрію і подав заяву в угорське посольство у Відні, в якому просив дозволити йому повернутися на батьківщину. Згідно з указом про амністію він повернувши додому, і йому пощастило знову влаштуватись на залізницю. Завдання цієї групи — проникати в залізничний, повітряний, річковий транспорт. Під час війни група мусить влаштовувати диверсії.
— Хто керував підготовкою Таллоша?
— Дароці. Якщо ви не чули про такого, то згодом ще зустрінетесь з його прізвищем. Про нього я знаю тільки те, що він був капітаном хортістської армії, здається, працював у штабі. В 1945 році з своїм підрозділом відступив на захід. З того час живе за кордоном. Тепер він уже полковник.
— Полковник? Хто зробив його полковником?
— Цього не знаю. Останнім часом, відколи здоров'я Райнаї погіршало, Дароці частенько відвідував нас. Вже й тепер він тримає в своїх пазурах багато ниток. Мені здається, що після смерті Райнаї Дароці візьме до рук справу грюневальдської диявольської кухні.
— Отже, через те, що відсутній Жолт, наслідним принцом став Дароці?
— Виходить, так складаються обставини.
— На початку нашої розмови ви сказали, що радіозв'язок груп із закордоном — односторонній. Звідти ведуться передачі інструкцій, звідси поки що не передають нічого.
— Так.
— А як же групи доповідають довіреним особам про свою роботу?
— Справді! — схопилася за голову Марія. — Я зовсім забула написати про це. Найчастіше ці донесення керівники груп надсилають спеціальними зв'язковими. Хоч користуються і листами, пишучи їх хімічними розчинами, підтримують зв'язок з допомогою тайників — кілька з них я можу показати. Раніше керівники груп передавали донесення підпільними гінцями. А з того часу, як перехід через кордон став дуже небезпечним, агенти користуються послугами зв'язкових, які приїздять у країну з тих чи інших причин, маючи відповіді документи.
— Як зв'язкові знаходять резидентів?
— Кожен резидент має свій пароль і відповідь. Я знаю їх.
— Будь ласка, напишіть про все це сьогодні ж і передайте товаришеві старшому лейтенанту.
— Гаразд.
— Обмінявшись паролем і відповіддю, агенти одразу передають повідомлення зв'язковим?