Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар

Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:

У даному науково-практичному коментарі подано аналіз нового Закону «Про судоустрій і статус суддів», прийнятого Верховною Радою України 7 липня 2010 року. Викладено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя судами. Прокоментовано систему судів загальної юрисдикції, правові основи її організації. Детально висвітлено нормативні вимоги Закону щодо формування корпусу професійних суддів, а також їх права і гарантії статусу. Проаналізовано питання участі у здійсненні правосуддя народних засідателів і присяжних. Значну увагу приділено роз'ясненню питань суддівського самоврядування та дисциплінарної відповідальності суддів. Широко аналізуються зміни, внесені до актів законодавства України нормами Прикінцевих положень. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань судоустрою.
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
1 ... 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 242
Перейти на страницу:

Стаття відтворює конституційну засаду забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ст. 129 Конституції). Встановлення такої важливої засади судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень вимог закону, допущених при провадженні у справі, гарантування прав і охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, ствердження законності і справедливості у кримінальному, цивільному, господарському судочинстві. Водночас право на оскарження судового рішення є засобом судового нагляду з боку апеляційної і касаційної інстанцій за діяльністю судів нижчого рівня.

Апеляційне і касаційне оскарження полягає у подачі відповідно апеляційної або касаційної скарги чи подання прокурора до апеляційного суду.

Реалізація учасниками судового процесу та іншими особами у випадках і порядку, передбачених процесуальним законодавством (КПК, ЦПК, ГПК), своїх прав на оскарження судового рішення залежить від їх волевиявлення. Подача апеляційної і касаційної скарги з додержанням правил, що встановлені процесуальним законодавством, зобов’язує апеляційний і касаційний суд розглянути скаргу і перевірити законність, обґрунтованість і справедливість постановленого у справі судового рішення.

Коло осіб, які мають право на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень, а також перелік судових рішень, що можуть бути оскаржену встановлені процесуальним законодавством (КПК, ЦПК, ГПК).

У кримінальному процесі апеляційні скарги учасників процесу і апеляційні подання прокурора (далі апеляції) можуть бути подані на вироки, постанови, ухвали місцевих судів, які не набрали законної сили, а саме: на вироки всіх судів; постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру; ухвали (постанови) про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування; окремі ухвали (постанови) — протягом п’ятнадцяти діб; на інші постанови у випадках, передбачених у нормах КПК, якими врегульовано процесуальний порядок постановлення суддею ухвали (постанови) з конкретних питань, віднесених до його повноважень, та порядок і строки подачі апеляції (наприклад, постанови про обрання або відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; про продовження строку тримання під вартою; про відмову в порушенні кримінальної справи; про закриття кримінальної справи в досудовому провадженні та ін.) — протягом строку, вказаного у цих нормах.

Апеляції у кримінальних справах вправі подавати: засуджений, виправданий, обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування або закрито, їх законний представник і захисник;

потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники;

прокурор, який брав участь у справі, а також прокурор, який затверджував обвинувальний висновок.

У кримінальних справах право касаційного оскарження надано:

засудженому, виправданому і їх законним представникам та захисникам;

потерпілому, його представнику;

цивільному позивачу, цивільному відповідачу, їх представникам; прокурору, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральному прокурору України, прокурору області і прирівняному до нього прокурору та їх заступникам.

Касації у кримінальних справах можуть бути подані: на вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції та в апеляційному порядку, а також на вироки та постанови місцевих судів, що як були, так і не були предметом апеляційної перевірки.

Безпосередньо зумовленим необхідністю забезпечити конституційне право на апеляційне й касаційне оскарження судових рішень, що передбачено Основним Законом (п. 8 ч. 3 ст. 129) і коментованою статтею цього Закону, є принцип інстанційності судової влади. Під інстанційністю розуміють організацію судів відповідно до необхідності забезпечити право на перегляд судового рішення судом вищого рівня. Судовий порядок розв’язання спорів є найбільш складним і тривалим. Формалізованість судового процесу є виправданою, наскільки це потрібно для створення гарантій ухвалення правосудного судового рішення. В умовах ускладнення суспільних відносин, а отже, і їх правового регулювання навіть з досягненням реальної незалежності суду не можна говорити про непогрішність судових рішень. Інстанційна побудова судової системи дає можливість невдоволеній судовим рішенням стороні звернутися до вищої судової інстанції з вимогою про його перегляд.

1 ... 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 242
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)