Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Вирок, що набрав законної сили, є обов’язковим також для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки діяння особи, відносно якої він постановлений, лише з питань, чи мало місце це діяння і чи вчинено воно даною особою.
Набрання рішенням суду в цивільній або господарській справі законної сили виключає можливість провадження в цивільній або господарській справі з тих самих правовідносин між тими самими особами. Але цей факт не позбавляє заінтересованих осіб можливості звернутися до суду за захистом прав і охоронюваних законом інтересів, спір про які не був розглянутий і вирішений.
Обов’язковими до виконання в Україні є рішення судів судової системи України. Передбачене ч. 3 коментованої статті положення є винятком із сказаного вище і полягає в тому, що судове рішення іншої держави обов’язкове до виконання на території нашої держави за умов, визначених законом України.
Наприклад, відповідно до норм ЦПК порядок виконання в Україні рішень іноземних загальних судів і арбітражних судів визначається міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, в Україні можуть бути виконані судові і арбітражні рішення тієї держави, між якою і Україною укладено договір про надання правової допомоги у цивільних, сімейних, трудових і кримінальних справах, і згода на обов’язковість цього договору надана Верховною Радою України. Рішення іноземного суду або арбітражного суду може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання рішенням законної сили.
Міжнародним договором України є також Конвенція держав — членів СНД. Відповідно до Конвенції виконуються рішення на території інших держав — членів СНД: у цивільних і сімейних справах, у тому числі і мирові угоди у таких справах майнового характеру, затверджені судом; вироки у кримінальних справах у частині що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином, тощо.
Договори про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах Україна укладала з багатьма країнами.
Обов’язковою умовою для виконання рішення суду іншої держави в цивільних, сімейних справах, вироків у кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування.
Відповідні клопотання про визнання судового рішення і видачу дозволу на його виконання розглядають апеляційний суд АРК, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя. У разі задоволення клопотання судом видається виконавчий лист, який є підставою для виконання рішення іншої держави органами Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Установлення такого важливого принципу судочинства має на меті забезпечення виправлення вищестоящим судом помилок і порушень закону, допущених при провадженні по справі нижчим судом, гарантування прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, утвердження законності і справедливості судочинства.
Зміст цього принципу полягає у праві на апеляційне й касаційне оскарження судового рішення заінтересованою особою. За наявності бажання учасники судового розгляду та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законодавством, подають до вищого суду апеляційну або касаційну скаргу (подання), а відповідний суд зобов’язується розглянути скаргу й перевірити законність, обґрунтованість і справедливість постановленого у справі судового рішення.
Розглянувши судову справу за апеляцією чи касацією, суд апеляційної або касаційної інстанції вправі скасувати або змінити постановлене у справі судове рішення або залишити його без зміни. Підстави для скасування чи зміни судового рішення передбачені процесуальним законодавством.
Крім апеляційного й касаційного перегляду судових рішень процесуальне законодавство передбачає також можливість перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами (обставинами, які не були відомі на момент розгляду справи по суті і які спростовують висновки, вказані в судовому рішенні, що набрало законної сили), а також за виключними обставинами.