Безмірна залежність
- Автор: Астра Лола
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Безмірна залежність». Краткое содержание книги:
На ранок я прокинулася і побачила його відповідь:
«Можна любити, навіть потрібно».
Чому Ілля не сказав, з ким розмовляв? Це мене б заспокоїло, але він лише написав кілька ніжних фраз, суть яких нічого не змінювала — він з кимось спілкувався. І мовчить про нашу зустріч. Якщо і я буду мовчати, то що тоді? Невже ми так і не зустрінемося?
Я розплакалася. Вчора я порушила план, і все полетіло шкереберть. Я зірвала зі стін всі афірмації про те, що Ілля приїде до мене, видалила з телефону всі книги про здійснення бажань, розірвала на дрібні шматочки так ретельно складений план, примовляючи:
— Молодець, Поліно, ти знову все зіпсувала.
Тепер з почуттям виконаного обов'язку я вирушила на роботу, ось тільки зосередитися ні на чому не могла. Мені хотілося поговорити з Іллею, запитати, коли ми побачимося, дізнатися його плани, але в цей час його точно ще не було на зв'язку. Не знаю чому, але з кожною хвилиною мені ставало все гірше і гірше, і я знову почала йому писати, молити про зустріч, звинувачувати в несерйозності, клястися у вічному коханні. У якийсь момент я схаменулася і видалила всі свої повідомлення.
«Щось мене понесло, — знову написала я, намагаючись цього разу звести все до жарту, — все це тому, що хвилююся, бо ти далеко. На відстані завжди так. Нічого не зміниться, доки ми не зустрінемося, і ти мене не поцілуєш».
Приблизно через півгодини моє повідомлення було доставлено, а ще через деякий час Ілля з'явився в мережі, але нічого мені не відповів.
«Звичайно, на що я могла сподіватися: хто ти, а хто я? Мені варто було одразу зрозуміти, що у мене немає шансів».
Чому я це написала? Навіщо потрібно було так принижувати себе? Якщо чесно, було вже абсолютно все одно.
«А ось тепер це безумовно кінець. Вищі сили готували мене до цього більш слабкими ударами в червні, липні, аби зараз я це пережила більш-менш стерпно. А ще вчора вранці я прокинулася від його ніжного повідомлення. Але під вечір сама все зіпсувала. Написала купу шмаркливих і не дуже повідомлень, немов з ланцюга зірвалася. Він ще намагався все звести до жарту, але сьогодні вранці я продовжила: 7 сльозливих, принизливих повідомлень, потім я їх видалила і намагалася теж пожартувати. Але він прочитав повідомлення і нічого не відповів, і я все закріпила повідомленням, в якому принизилась остаточно, сказала, що я ніщо, а він все, що я навіть не могла мріяти про такого чоловіка, як він. От і все. Своїми руками менше ніж за півдня я знищила чотири місяці романтичного спілкування. Цьому всьому була причина — Ілля не хоче приїхати до мене, а я не можу спілкуватися без логічного продовження, мені так хотілося зустрічі. Сподіваюся, що я більше не буду принижуватися і не буду йому писати. Варто зрозуміти, що його мовчання говорить саме за себе. Він дійсно класний, а я лайно.