Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Тоді як для спартанців хист воїна був найважливішим підмурком суспільства, їхні головні вороги афіняни переймалися розвитком культури, науки та освіти. Це не означає, що там усе було так само чітко продумано, а особливо в тому, що стосувалося етапу переходу від хлопця до чоловіка. Коли хлопчина в Афінах досягав певного віку, до нього приставляли дорослого чоловіка, якого звали ерастес. Цей старший чоловік повинен був виконувати для хлопця роль наставника і готувати його до дорослого життя. Таке наставництво здебільшого передбачало сексуальні стосунки між ними, де молодий хлопець був, природно, у підпорядкованій ролі.
Як ми бачили, Онан заплатив життям за те, що відмовився зачати дитину в утробі дружини свого брата, дозволивши спермі впасти на землю. Тож, мабуть, невелика відрада в тому, що його ім’ям назвали дуже важливе поняття.
Більшість хлопців набуває свій перший сексуальний досвід на самоті. Середньостатистичний норвезький хлопчина починає онанувати у віці 12–13 років, однак тут є великі відмінності. Дехто не починає взагалі, через релігійні табу або хибні уявлення і міфи. Онанування в чому тільки не звинувачували – від раннього облисіння до безпліддя. І той, хто нишком «ганяв лисого», ризикував опинитися з волохатими долонями або й осліпнути.
Насправді онанування не шкідливе, а радше навпаки. Познайомитись із власним тілом і тим, як воно реагує на сексуальне стимулювання, поза сумнівом, корисно. До того ж регулярне онанування здатне допомогти хлопцям і чоловікам запобігати передчасній еякуляції та проблемам із потенцією в майбутньому. Окрім цього, завдяки онануванню та оргазму вивільняються ендорфіни та інші сигнальні речовини в центральній нервовій системі. Уважається, що це запобігає стресу, тривожному синдрому і депресіям.
До всього іншого стверджували, що онанування може допомогти від закладеного носа. Відчуття закладеного носа зазвичай спричинює набряк слизової оболонки. Ліки, як-от назальний спрей, сприяють звуженню кровоносних судин, і набряк таким чином знімається. Оскільки оргазм справляє таку саму дію на невеликі судини, іранська вчена Сіна Заррінтам висловила 2008 року думку про те, що онанування матиме лікувальний вплив на закладений ніс. Цю теорію досі науково не підтверджено, та, може, варто спробувати під час наступної застуди чи спалаху алергії? Поза тим, можна отримати більше переваг, досягаючи оргазму в інші способи, окрім онанування.
Незалежно від причини і мети мастурбування, немає жодного сумніву в тому, що це поширена практика. Опитування показали, що понад 80 % усіх норвезьких чоловіків онанують щонайменше раз на тиждень. Понад 20 % роблять це щодня, тоді як лише 2 % ніколи не «душать одноокого змія». Щодо жінок цифри дещо інші. 45 % зазначили, що мастурбують один або більше разів на тиждень, 2 % роблять це щоденно, а 10 % відповіли, що не вдаються до цього ніколи.
Отже, як бачимо, онанізм є звичним явищем, він дає приємні відчуття і зміцнює здоров’я, тож нам залишається дрочити, скільки заманеться.
Я щойно вступив у пубертатний вік, коли вперше почув твердження, що чоловіки думають про секс кожні сім секунд. На той час, цілком можливо, я кивнув і подумав, що це звучить десь правильно. Багато що свідчить про те, що цей міф живе і донині й багато людей сприймають його за правду, але 7200 разів на добу – це вже занадто.
Як і багато інших важливих питань, цей аспект був ретельно вивчений науковцями. У дослідженні, проведеному в Огайо, групі студентів видали телеапарати, на які треба було натискати щоразу, коли вони думали про секс, їжу чи сон. Виявилося, що сексуальні думки навідували чоловіків у середньому 19 разів на добу. Одне німецьке дослідження використало трохи інший метод. Учасникам на телефони завантажили мобільний додаток, який подавав сигнал сім разів на добу впродовж тижня. Час сигналів було обрано випадково. Щоразу, коли лунав сигнал, людина мала записувати, про що думала саме в цей момент. І тут теж секс опинився далеко внизу переліку. Це дослідження фактично показало, що його учасники думали про секс лише один-два рази на добу, значно рідше, ніж, скажімо, про їжу і сон.