Планета Новорічних Ялинок (збірка)
- Автор: Родари Джанни
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Анатолій Іллічевський
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Планета Новорічних Ялинок (збірка)». Краткое содержание книги:
Синьйор Горох сів.
Синьйор Помідор запитав:
- Заяву написано на гербовому папері, згідно з законом?
- Так, синьйоре суддя,- озвався синьйор Горох, підскакуючи на місці.
- Чудово,- сказав Помідор.- Якщо гербовий папір заповнено по формі, то всі права - на боці графинь. Суд іде радитися.
Синьйор Помідор встав, загорнувся в чорну суддівську мантію, яка весь час сповзала з його плечей, і вийшов до сусідньої кімнати, щоб там скласти вирок суду.
Скрипаль Груша легенько торкнув ліктем свого сусіда - кума Часника - і пошепки спитав:
- По-твоєму, це справедливо - брати податок також і за градобій! Ну я розумію, що можна платити за дощ і снігопад, бо вони приносять полям користь. А градобій сам по собі є велике лихо для селян, і за нього доводиться платити найбільший податок.
Кум Часник промовчав. Він нервово погладжував одного вуса, а його дружина крутила другого вуса, чим трохи себе заспокоювала.
Майстер Виноградинка порпався в своїх кишенях. Він шукав шило, щоб за звичкою почухати собі потилицю. Але він згадав, як сьогодні при вході до суду в усіх [148] відбирали зброю, визнали, що його шило - це зброя, і відібрали.
Синьйор Петрушка стежив очима за присутніми і записував:
«Скрипаль Груша перешіптувався з сусідами. Кум Часник гладив свої вуса. Кума Динька совалася на місці. Кум Гарбуз двічі зітхнув».
Він записував усе так, як це робиться в школах Італії. Поки вчитель розмовляє з кимось у коридорі, за його дорученням один з учнів записує на класній дошці прізвища тих учнів, які пустують у класі.
Як приклад хорошої поведінки, синьйор Петрушка записав:
«Герцог Мандарин сьогодні поводиться відмінно. Барон Апельсин - відмінно з відзнакою. Він їсть уже тридцять четвертого смаженого горобця».
«Ех, коли б наш Цибуліно був тут!- думав майстер Виноградинка.- Все було б інакше! З того часу, як Цибуліно у в'язниці, з нами поводяться, як з рабами. Ми боїмося розкрити рота і промовити слово, щоб нас не записав у свою штрафну книжку оцей осоружний Петрушка».
І справді, всі записані за погану поведінку потім повинні були платити штраф.
Наприклад, майстер Виноградинка майже щодня платив за що-небудь штраф. А бували дні, коли йому доводилося платити по два штрафи.
Нарешті суд - тобто сам-один синьйор Помідор - повернувся до зали засідання.
- Встати!- скомандував синьйор Петрушка, хоча сам не ворухнувся з місця.
- Увага! Зараз я оголошу рішення суду,- сказав Помідор.
«Заслухавши заяву графинь Черешень, суд ухвалив: вищезгадані синьйори графині Черешні мають повне і невід'ємне право стягати податки за дощ і інші непогоди, які посилає небо. Тому суд проголошує такий вирок: кожен мешканець села повинен платити управителеві замку суму в два рази більшу від тієї, яку зажадали графині».
По залі пройшов гомін. [149]
- Мовчати!- загорлав Помідор.- А як ні, то звелю всіх вас вигнати звідси! Я ще не все сказав. Суд ухвалив також, щоб ви платили за росу, іней, туман і всі інші види вологи. Закон набирає чинності з сьогоднішнього дня!
Всі люди перелякано подивилися на вікна. Вони надіялися побачити ясне небо, але угледіли, що надходить буря.
«Ой матінко!- подумав майстер Виноградинка.- От і плати одразу ж чотириста лір. Трикляті хмари!»
Помідор теж глянув у вікно, і його товстелезна червона пика враз розпливлася в радісній усмішці.
- Ваша милосте!- гукнув синьйор Горох.- Нам щастить! Барометр падає. Напевно буде негода!
Всі люди кинули на адвоката погляд, повний зненависті, і всім синьйор Петрушка записав у своїй книжці погану оцінку. Нікому з селян він не прощав навіть погляду.
Коли ж і справді налетіла буря з громовицею, то синьйор Горох аж затанцював на радощах. А майстер Виноградинка мусив приховати свій гнів і ще уважніш втупив погляд в носки своїх черевиків, щоб не заробити зайвого штрафу.
Нещасні сільські люди дивилися на дощ, як на страшне лихо. Гуркіт грому здавався їм гарматною стріляниною, блискавиця ніби ножем пронизувала серце кожному з них.
А синьйор Петрушка послинив язиком олівця і почав швиденько підраховувати, скільки грошей одержать графині з цієї милості божої. Ці підрахунки дали величеньку цифру, а разом із записаними сьогодні штрафами - ще більшу.