Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Як вас терпить ваш п’яничка?
От так баба, от так баба! –
Вічно мучить її жаба,
І, як когось не вгризне,
То до ранку не засне.
1.6.2012 р.
В ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ
Зайдеш в «роддом», там ніде стать,
Зате бандити скрізь висять.
Ви погляньте на ці рожі,
От куди ідуть в нас гроші!
24.8.2012 р.
ПАНУ АЛІКУ
Сусід по дачі мій вважає,
Що той розумніший,
Хто більшу попу й морду має.
До вас пристане, як Сірко,
Недарма звуть його – Дурко.
Така ж у нього і дружина,
Що рот, немов з дерма пружина.
І як свого відкриє воза –
Летить сміття, як з сміттєвоза.
А якщо мовить вам словечко,
То зразу видно, що з – Донецька.
Ну що сказать про нашого барона?
Я думав він – орел, а він – ворона.
Який вдає святого з себе,
А насправді, то – лайно,
Те, яке вбивати треба,
Щоб не «мучилось» воно.
14.6.2012 р.
СПРАВЖНЯ ЛЮДИНА
Є тут в нас така «дівчина»,
То – справжнісінька людина,
Бо як вмаже триста грам,
Так і тягне в ресторан.
Ну ж душа до чого щедра,
Що готова навіть вмерти,
Ладна дати вам і нам –
Тільки б випити сто грам.
Й починає так брехати,
Як «народні» депутати.
І таке придумать зможе,
Що й Прем’єр не допоможе.
От де світла голова:
Ти їй слово, вона – два.
І такий вам зчинить шорох,
Ніби й справді ви їй ворог.
А як хміль пройде – ця пава,
Скаже: – Цього не казала.
1.6.2012 р.
ДИПЛОМАТИ ПО-СУЧАСНОМУ
Гриць освідчився коханій:
– Хочу одружитися.
– Я не проти хоч сьогодні,
Тільки де ми житимем?
Поживемо трохи в тебе,
Потім в мого тата,
А не схоче жити з нами –
Хай купує хату.
16.4.1976 р.
«БЕЗРОБІТНОМУ» ІГОРЮ
Не було що в хлопця пити,
То ж себе рішив пропити,
І до того так допився,
Геть вже розуму лишився.
Бо, щоб випить двісті грам –
Кров пішов здавать жидам.
– Що ж ти робиш? – я до нього:
– Випить хочеться спиртного.
2.6.2012 р.
СУСІДУ
Мій найкращий друг – джигіт,
Дружимо багато літ,
І хоч з виду він пухнастий,
А насправді, хлопець – властний.
Й як його не кидай з сапки,
Він, як кіт, впаде на лапки.
2.6.2012 р.
ОТ, ЩО ТИ НЕ КАЖИ!
От, що ти, Киця, не кажи,
А погляд твій, як – диво.
Бо як поглянеш – всі біжать
До тебе хлопці, як на пиво.
30.5.1979 р.
ОДА БУДІВЕЛЬНИКУ
Хто людям дарує будинки нові,
То люди – найкращі, я певен, в житті,
Бо нова квартира – як доля людська,
Бо жде їх людина – сільська і міська.
У них людська гордість, її висота,
Бо там, де квартира, то там і життя?
Бо що в світі краще? – хай скаже будь-хто,
Як можеш ти людям робити добро?
Що правда, робота у їх важкувата,
Але ж це не бомба, і це не гармата,
Бо знаю, трудяга, боронь його боже,
Знімать шапочки він не стане з прохожих.
Не стане в прохожих прохать по копійці,
Аби назбирать на півлітра – Марійці.
Бо, той хто будує, той знає і міру,
Бо він дає людям і – Сонце, і – віру.
Отож, хто бажає в житті буть щасливий –
Будуйте будинки й гоніть ви плаксивих.
10.8.1981 р.
ЩОБ БУТИ МОЛОДИМ
Кажуть, що любов не вічна,
Ти не вір,
Є й такі, що кажуть – вічна,
Теж не вір.
В ній – в любові свої болі,
І там свій режим,
В ній так само, як в футболі:
Будеш голи забивати –
Будеш вічно молодим!
11.8.1981 р.
А ТИ ХОВАЙСЬ!
У всіх жінок є також квітка, –
Так що ти надто не радій,
Ти не даси – дасть інша тітка,
А ти, дурашечко, постій.
18.5.2012 р.
В НАШІЙ ГРУПІ
Є такий у нас «дотепник»,
Що, аж страшно глянуть,
І якщо вже щось телепне,
То, аж вуші в’януть.
Я не вмію ні читати,
Ні писать, ні говорить,
Та зате кого завгодно
Можу тут же розсмішить.
Бо таке сказать спроможний
Що закриє вуші кожний.
Ну й старанні учні в групі:
Дрига й Заболотний,
Як спішать вони в їдальню –
Не обгонить жодний.
18.12.1981 р.
ЯКЩО НЕ ХОЧЕШ ЧУТЬ БРЕХНЮ
У жінки стільки правди, люди,