Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
У ч. 2 ст. 790 ЦК («плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю») викладена тільки диспозиція правової норми. Гіпотеза цієї норми прямо випливає із логічного зв’язку частини другої з частиною першою цієї ж статті, яка надає наймачеві право у будь-який час відмовитися від договору прокату та повернути річ наймодавцеві. Отже, підставою зменшення плати за прокат речі є дострокове повернення цієї речі наймачем наймодавцеві.
§ 28. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
Правові норми, що прямо встановлені в актах законодавства, не мають будь-якої переваги при правозастосуванні перед правовими нормами, що прямо випливають із положень нормативно-правових актів.
1. Спосіб закріплення в нормативно-правових актах правових норм, що прямо випливають із їх положень, не впливає на здатність цих правових норм конкурувати при правозастосуванні з правовими нормами, що встановлені прямо. Колізії між правовими нормами, встановленими прямо, і правовими нормами, що прямо випливають з актів законодавства, вирішуються за загальними правилами вирішення колізій. Йдеться про такі правові норми і правові приписи, що прямо випливають із актів законодавства:
1) правові норми, що прямо випливають із положень описового характеру;
2) правові норми, що прямо випливають із формулювань з пасивними зворотом;
3) правові норми, що прямо випливають із положень, що встановлюють правовий режим об’єктів правовідносин;
4) правові норми, що прямо випливають із положень, в яких правовий режим об’єктів правовідносин встановлюється формулюваннями, в яких використовується пасивний зворот;
5) правові норми, що прямо випливають із положень, що сформульовані за допомогою безособових речень;
6) правові норми, що прямо випливають із змісту понять, що вживаються в актах законодавства;
7) правові норми, що прямо випливають із контексту положень законодавства;
8) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства, при формулюванні яких використовуються слова «лише», «тільки», «виключно», словосполучення «не інакше як», якщо ці правові норми виявлені при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного;
9) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку ступеню;
10) правові норми, що прямо випливають із положень актів законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку від попереднього правового явища до наступного або навпаки.
Цей перелік правових норм, які визнані тут такими, що прямо випливають із положень нормативно-правових актів, є дещо строкатим. Але він дає змогу задовільно витлумачити ч. 2 ст. 328 ЦК в умовах, коли при формулюванні цього положення законодавець не міг спиратися на науку, в якій тільки зараз поставлена проблема способів встановлення правових норм в актах законодавства. Крім того, викладене широке розуміння прямого випливання правових норм є доцільним з огляду на основну юридично змістовну спільну ознаку цих норм — їх здатність на рівних конкурувати між собою і з прямо встановленими правовими нормами. Це твердження не є свавільним.