Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
А якщо він таки візьме до уваги пораду Троттера й повністю відкриється пацієнтові? Наприкінці вечора Ернестові сяйнула смілива думка: він проведе експеримент, застосовуючи радикально егалітарну терапію. Буде абсолютно щирим зі своїм пацієнтом, маючи на меті одне: вибудувати унікальні стосунки, визнаючи, що саме вони — і тільки вони — матимуть цілющий ефект. Жодних історичних реконструкцій, жодних інтерпретацій минулого, жодного аналізу психосексуального розвитку. Він зосередиться виключно на тому, що відбуватиметься між ним і пацієнтом. І розпочне експеримент просто зараз.
Але хто стане його учасником? Пацієнтів, які вже лікуються, залучати не варто — зміна методів лікування може змусити їх почуватися незручно. Значно краще відкрити нову сторінку разом із новим пацієнтом.
Ернест узяв свій блокнот і проглянув свій розклад на наступний день. О десятій до нього мала прийти нова пацієнтка — Каролін Лефтман. Він не знав про неї нічого, окрім того, що на сеанс вона записалася самостійно, відвідавши його презентацію у книжкові крамниці «Printers Inc.» у Пало-Альто.
— Окей, Каролін Лефтман, ким би ти не була, на тебе чекає унікальний терапевтичний досвід, — пробурмотів Ернест і вимкнув світло.
Розділ 6
Керол прибула до Ернестового офісу за п’ятнадцять хвилин десята. Дотримуючись інструкцій, які вона отримала телефоном під час запису на сеанс, вона пройшла до приймальні. Подібно до більшості психотерапевтів, Ернест не користувався послугами секретаря. Керол свідомо прийшла раніше — їй потрібні були кілька хвилин, щоб заспокоїтися, повторити вигадану «історію хвороби» та увійти в роль. Вона сіла на канапу, обтягнуту зеленою шкірою, на якій зазвичай сидів і Джастін. Дві години тому Джастін енергійно піднявся сходами нагору, всівся на диван, спершись на ту саму подушку, що й Керол.
Вона налила собі кави й почала неквапно пити, а тоді кілька разів глибоко вдихнула, щоб краще відчути аромати приймальні. «Отже, це воно, — мовила Керол про себе, — поле бою, на якому цей мерзотник і мій чоловік так довго змовлялися проти мене».
Вона подивилася на меблі. Жахливі! На стінах висіли примітивні плетені підвіски — скидалося на те, що вони потрапили сюди з ярмарку на Гейт-стрит ще в шістдесятих. Старезні крісла, аматорські світлини Сан-Франциско, включно із зображенням вікторіанських будинків на Аламо-сквер. Не доведи Господи ще раз побачити особисті світлини психіатра, думала Керол. Жінка здригнулася, згадавши офіс лікаря Кука у Провіденсі: як вона лежала на перському килимі, розглядаючи фотографії блідих світанків Труро, тоді як психотерапевт тримав її холодними руками за сідниці та з придушеними безрадісними стогонами наповнював її сексуальною підтримкою, якої, за його словами, вона так потребувала.
Уранці Керол понад годину міркувала над тим, що вдягти. Вона хотіла мати чуттєвий, але водночас вразливий і страдницький вигляд. Спершу вона змінила шовкові слакси на довгу спідницю з візерунком, а прозору атласну блузку — на пурпуровий кашеміровий светр. Урешті-решт Керол зупинилася на короткій чорній спідниці та щільному рубчастому светрі — теж чорному, а також обрала простий закручений золотий ланцюжок. Під светром на ній був новенький мереживний бюстгальтер з об’ємними чашечками, який спокусливо піднімав її груди, — його вона придбала саме з цією метою. Недарма ж вона спостерігала за тим, як Ернест спілкувався з Нен у книжковій крамниці. Тільки сліпий міг не помітити його «дитячого» зацікавлення жіночими грудьми. Хтиве тремтіння — та в нього мало слина з губ не скрапувала. Ще трохи — і він нахилився б уперед і почав смоктати. А найгірше те, що Ернест був настільки бундючним і самовпевненим, що навіть не припускав, що жінки можуть помітити його масні погляди. Оскільки психотерапевт був невисоким, приблизно такого ж зросту, як і Джастін, Керол взула туфлі без підборів. Хотіла було вдягнути чорні панчохи з візерунком, але відмовилася від цієї ідеї. Ще зарано.
Ернест вийшов до приймальні та простягнув їй долоню.
— Каролін Лефтман? Я Ернест Леш.
— Рада познайомитися, — мовила Керол, потиснувши йому руку.