Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді

— Дивно. Цікаво, чому він цього не оцінив? — мовив Ернест, витираючи залишки соусу песто великим шматком фокачі.

— Я знаю, про що ти думаєш, — вів далі Пол, — абсолютна мізантропія, особливо коли йдеться про експертів. Я розповідав тобі про свою новорічну обіцянку? Щодня ставити на місце одного експерта! Їхнє позерство — це ж цирк якийсь! Правда ж полягає в тому, що ми часто не розуміємо: а чим, чорт забирай, ми взагалі займаємося? Чому б не бути справжнім, чом би не визнати це, не ставитися до пацієнта по-людськи? Я коли-небудь розповідав тобі, — вів далі Пол, — про те, як відвідував психоаналітика в Цюриху? Я ходив до лікаря Файфера, спеціаліста старого гарту. Свого часу він товаришував із Юнґом. До речі, щодо відкритості психотерапевта… Цей чоловік розповідав мені свої сни, особливо якщо бачив у них мене або ж те, що бодай трохи стосувалося моєї терапії. Ти читав «Спогади, сни, роздуми» Юнґа?

Ернест кивнув:

— Авжеж. Досить дивна книжка. А ще нечесна.

— Нечесна? Це ж чому? Додай це питання до переліку запланованих на наступний місяць. А от зараз ти пам’ятаєш його зауваження про пораненого цілителя?

— Що зцілювати може тільки поранений лікар?

— Мій старигань пішов далі. Він сказав, що ідеальна терапевтична ситуація виникає тоді, коли пацієнт стає ідеальним пластиром для ран психотерапевта.

— Себто пацієнт заживляє рани психотерапевта? — запитав Ернест.

— Точно! Тільки уяви, до чого це призвело б! Просто дах зриває! Якою б не була твоя думка про Юнґа, бачить Бог, він аж ніяк не був дурником. Звісно, то був не рівень Фройда, але досить близько. Тож більшість прихильників Юнґа спри­йняли його слова буквально — якщо під час терапії зринали їхні власні проблеми, вони починали з ними працювати. Мій психоаналітик не тільки переказував мені сни — він починав інтерпретувати їх, торкаючись дуже особистих тем. Одного разу навіть зізнався, що відчуває до мене гомосексуальний потяг. Тоді я кулею вилетів з його кабінету! Щоправда, пізніше дізнався, що моя волохата дупа його зовсім не цікавила — він тоді активно злягався з двома своїми пацієнтками.