Енеїда [Aeneis - uk]

212] На узбережжі тим часом Мізена оплакали тевкри, 213] Тлінному праху безмовному шану віддавши останню. 214] Сосон смолистих багато й дубини зрубавши, найперше 215] Склали велике багаття вони і темним довкола 216] Віттям жалоби все вмаїли, спереду ж ставляють рівно 217] В ряд кипариси смутні[191], їх зброєю вкривши ясною. 218] Ще інші воду гарячу готують, котли наставляють, 219] Щоб закипіли в вогні; скостеніле в ній тіло обмивши, 220] Мазями мажуть. Зчиняється плач. Тоді тлінні останки, 221] Вмиті сльозами, на мари кладуть, а на них закидають 222] Ще й паполому багряну, відоме усім покривало. 223] Ті ж до багаття уже підійшли, — сумна це послуга, — 224] І за звичаєм батьків смолоскип, відвернувшись, підклали. 225] З ладану жертва і тризна палає, й з оливою жбани. 226] Тільки що полум я згасло і попіл осів, полили ще 227] Винами рештки нестлілі й впиваючий попіл. А кості, 228] Зібрані в мідяну урну, поклав Коріней; а потому, 229] Чистої взявши води, він три рази всіх друзів обходить, 230] Легко їх кропить росою з родючої гілки маслини; 231] Так товариство очистив і слово промовив прощальне. 232] Тут же побожний Еней височенну могилу насипав 233] І на вершечку підхмарнім поклав і кермо, і сурму він — 234] Мужа того все знаряддя. Мізеном від нього зоветься 235] Нині гора та й на вічні віки береже це імення.