Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Бурий ведмідь має досить мінливе зафарбування хутра. Причому навіть в одному районі поширення можна зустріти ведмедів типових темно-бурих, майже чорних, світлих аж до палевого кольору. Особливо ці тварини полюбляють овес. Знайшовши вівсяне поле, ведмідь тримається поблизу нього тривалий час, поїдаючи значну кількість зерна та витоптуючи посіви.
Хоча вважають, що ведмідь узимку впадає у сплячку, насправді його сон досить чутливий. У випадку небезпеки звір покидає барліг і шукає новий. Зимовий сон допомагає цим тваринам із найменшими втратами пережити холодну пору року.
Загалом ведмеді намагаються уникати зустрічей із людьми. Ведмеді, поширені в Україні, харчуються, як правило, рослинною їжею: ягодами, плодами, корінцями, горіхами, комахами та їх личинками, рибою, рештками загиблих тварин. Зате цієї їжі ведмедеві потрібно дуже багато. Наприклад, у шлунку одного з ведмедів знайшли кілька кілограмів мурах, мурашиних яєць, решток «будівельного» сміття з самого мурашника.
Потепління, малосніжні зими, вирубування лісів, а відтак зменшення корму для ведмедів призводять до того, що тварини не набирають необхідної для зимового сну маси тіла й не залягають у барліг. Окрім того, що такі ведмеді, яких називають «шатунами», є небезпечними для людей, вони нерідко гинуть узимку.
Унікальною є фауна Криму. У лісах Кримських гір зберігся в дикому стані олень звичайний кримський. Тут також водяться косуля звичайна, кабан дикий, куниця кам’яна, ласка (кримська форма), борсук, заєць русак, акліматизовані – муфлон європейський та білка-телеутка. На Південному березі Криму та гірській частині півострова, де кліматичні умови близькі до Середземномор’я, поширені такі тварини як кримська і скельна ящірки, полоз леопардовий, соловейко південний, чорний гриф, олень благородний. У Кримських горах водяться кажан, лісова миша. З птахів характерні сип білоголовий, сойка чорноголова, мухоловка, синиця; із плазунів – гекон кримський, ящірки; з земноводних тритон гребінчастий, ропуха, квакша. Серед комах багато середземноморських видів, з яких найбільш поширені восковик, ковалик, хрущ кримський, богомол кримський, цикади тощо.
У Криму, зокрема на Південному березі, трапляється скорпіон кримський. Ракоподібні кримських печер представлені двома видами веслоногих та чотирма видами мокриць, що є неогеновими реліктами.
Кам’яна куниця полюбляє відкриті місцини. Її можна зустріти і в лісі, але дуже рідко. Зони її поширення – безлісі скелясті схили гір (до 4 000 м над рівнем моря), каменоломні, сади. Нерідко мешкає цей звір у населених пунктах, навіть великих містах. Були зафіксовані випадки, коли кам’яну куницю зустрічали в Берліні.
Хоча куниці добре лазять по деревах, більшість часу вони проводять на землі. На дерева вилазять лише час від часу, зокрема й для того, щоб сховатися. Адже свої помешкання куниці влаштовують у дуплах, гніздах білок, розломах у скелях.
Незважаючи на невеликі розміри, куниця – один із найсильніших хижаків. Кам’яна куниця харчується різними гризунами, птахами, комахами. Якщо живе поблизу населених пунктів, нерідко нападає на домашню птицю, навіть тоді, коли іншого корму достатньо. Урізноманітнюють харчування куниць фрукти та ягоди. Охоче ласує ця тваринка медом і личинками диких бджіл.
Якщо полювання в куниці вдале й вона не може спожити всього корму, то ховає його про запас.
Тваринні світи Азовського моря й узбережжя Чорного моря мас багато спільного, оскільки ці басейни сполучені Керченською протокою і між ними відбуваються періодичні пересування риб багатьох видів. Однак є і суто місцеві види. В Азовському морі живуть оселедець керченський, пузанок, хамса, тюлька, бичок, у Чорному – осетер, білуга, севрюга, скумбрія, ставрида, кефаль, кілька, лосось чорноморський, оселедці дніпровський і дунайський, морський коник.
Звичайний дельфін може перебувати під водою не більше 3–4 хв, а афаліна може занурюватися аж на 15 хвилин.
На морських узбережжях (окрім Південного берегу Криму), як і на узбережжі Сивашу, живуть тушканчик трипалий, ховрах малий, степова полівка звичайна, кролик дикий, кажан двокольоровий. Звичайними гніздовими птахами морського узбережжя та прилеглих островів є пеганка, качка звичайна та сіра авдотка степова, чайки срібляста та тонкодзьоба, крачки – мала, чубата, пістрявоноса. Особливо багато водоплавних птахів – на лиманах під час перельотів та зимівель. Тут є комахи – дибка степова, гнойовик кукурудзяний, апантел. Уздовж чорноморського узбережжя трапляється павук каракурт.