Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України

Наведена динаміка законодавчих змін назви пом’якшуючих та обтяжуючих обставин — це наочна ілюстрація пошуку законодавцем найбільш правильної й такої, що відображає їх правову природу, назви. На цьому шляху використовувана законодавцем термінологія не завжди відображала правову природу цих обставин, їх роль і характер зв’язку з іншими положеннями, що утворюють загальні засади призначення покарання, і в цілому визначають процес індивідуалізації покарання.

Видається необґрунтованим розуміння цих обставин як таких, що пом’якшують і обтяжують вину чи її ступінь, а також як таких, що пом’якшують та обтяжують небезпечність діяння. Аналіз ст. ст. 66 і 67 КК України дозволяє стверджувати, що ці обставини характеризують не тільки суб’єктивні та об’єктивні властивості діяння, але й ті, що стосуються особи винного: вчинення злочину неповнолітнім, жінкою в стані вагітності, обставини, що характеризують ставлення особи до злочину після його вчинення, та інші пом’якшуючі обставини, не зазначені в кримінальному законі, які, проте, враховуються на практиці (інвалідність, хворобливий стан тощо). У вивчених кримінальних справах "питома вага" такого роду обставин становить понад 44 %.

Як справедливо зазначає Л.Л. Кругліков, назва цих обставин як "пом'якшуючих і обтяжуючих вину і суспільну небезпечність діяння" також не відображає їх суті, мети, яку ставив законодавець, виділяючи їх як самостійне правове явище. На думку цього вченого, "зміст… полягає не в тому, щоб відтворити зв’язок обтяжуючих і пом’якшуючих обставин із суспільною небезпечністю (чи з виною), а в прагненні конкретизувати процес індивідуалізації відповідальності й покарання, забезпечити більш надійну детермінацію діяльності органів правозастосування щодо визначення обсягу відповідальності й покарання"[336].

На наш погляд, найбільш правильним є розуміння цих обставин як таких, що пом’якшують та обтяжують покарання. Прихильники визначення цих обставин таким чином вважають, що "це визначення здається найбільш вдалим, оскільки орієнтує суди на необхідність урахування їх саме при призначенні покарання"[337]. Вони справедливо зазначають, що розуміння пом’якшуючих та обтяжуючих обставин як таких, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, мало узгоджується зі змістом розділу, присвяченого питанням, безпосередньо пов’язаним із покаранням (його поняттям, метою, видами й значенням)[338].