Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України
- Автор: Полтавець Валерія Володимирівна
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: РВВ ЛАВС
- ISBN: 966-8129-69-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на викладачів, аспірантів, студентів і слухачів юридичних навчальних закладів і факультетів, а також на тих, хто цікавиться питаннями кримінального права.
У зв’язку з тим, що як самостійну загальну засаду призначення покарання закон передбачає врахування особи винного, усіх обставин, що її характеризують, виникає питання про співвідношення цієї засади з тими пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами, які характеризують суб’єкта злочину. Як свідчить аналіз літератури, це питання є особливо актуальним у зв’язку з відсутністю його однозначного вирішення в теорії кримінального права. Можна визначити два напрями дискусії з цього питання.
Перший: деякі автори вважають, що обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання, не мають індивідуальної юридичної природи, оскільки характеризують або особу винного, або ступінь тяжкості вчиненого, або одночасно відносяться до особи винного і ступеня тяжкості вчиненого[317]. Так, наприклад, АЛ. Свінкін ще 1973 року, розглядаючи співвідношення пом’якшуючих і обтяжуючих обставин і обставин, які характеризують особу винного, вважав, що при врахуванні даних, які характеризують особу винного, суд має орієнтуватися на переліки обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. На його думку, наділення особи винного більш широким змістом неминуче призводило б до порушення вимог про вичерпний перелік обтяжуючих обставин[318].
Другий: І.А. Ребане, А.А. Кругліков, С.А. Велієв дотримуються протилежної точки зору, визнаючи самостійне значення обставин, що характеризують особу винного, та обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання[319]. Як вважає І.А. Ребане, у подібному випадку "взагалі не було б сенсу виділяти дані, що стосуються особи винного, як самостійний чинник, що враховується судом при індивідуалізації покарання[320]. На його думку, "оскільки перелік обставин, що пом’якшують відповідальність, є за законом орієнтовним, суд міг би дані, які характеризують особу винного, розглядати як обставини, що пом’якшують відповідальність, і за відсутності спеціальної вказівки про те в законі"[321].
Аналізуючи наведені точки зору, слід погодитися з Ребане, Л.Л. Кругліковим, С.А. Велієвим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 65 КК обставини, що характеризують особу винного, і ті, які пом’якшують та обтяжують покарання, є самостійними видами загальних засад призначення покарання. Саме тому суд, призначаючи покарання, має враховувати в сукупності особу винного й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Водночас недоцільно заперечувати їх тісний взаємозв’язок.
Наступною ознакою обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, є ознака "непохідностї" (відмінності) кожної з цих обставин від інших, що ввійшли у визначені в ст. ст. 66 і 67 КК України переліки. Ця ознака має значення як при внесенні законодавцем змін у ці переліки, так і в правозастосовчій діяльності у зв’язку з наявністю відкритого переліку пом’якшуючих обставин. Недотримання вимоги про відмінність обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання, від інших, що передбачені в ст. ст. 66 і 67 КК України, при подальших змінах цього переліку законодавцем може привести до подвійного врахування однієї й тієї самої обставини: спочатку як частини загального поняття, а потім як самого цього загального поняття, що призведе до порушення принципу справедливості[322].
Виходячи зі змісту ознак, що характеризують обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання, їх значення в процесі індивідуалізації покарання, цікаво розглянути питання про назву цих обставин. У зарубіжному законодавстві термінологія для позначення обставин, які досліджуються, не є однаковою. Так, у КК Республіки Білорусь, Республіки Киргизстан та Литовської Республіки їх називають обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність[323], у КК Республіки Казахстан — обставинами, які пом’якшують і обтяжують кримінальну відповідальність і покарання[324], у КК Іспанії — обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність, покарання й вину[325]. У Зводі законів США вони називаються пом’якшуючими й обтяжуючими факторами[326], у КК Російської Федерації, Франції та Швейцарії — обставинами, які пом’якшують і обтяжують покарання[327], у КК Японії — просто пом’якшуючими обставинами[328]. У КК Естонської Республіки ці обставини визначаються як "обставини справи, які пом’якшують і обтяжують відповідальність"[329].
Незважаючи на те, що чинне кримінальне законодавство визначило сферу їх дії — призначення покарання, — у теорії кримінального права неоднозначно тлумачиться правова природа цих обставин. Наприклад, деякі автори вважають, що найбільш правильним є визначення їх як "обставин, які збільшують і зменшують міру покарання"[330]. М.Д. Шаргородський, М.М. Ісаєв і деякі інші вчені говорили про обставини, що пом’якшують і обтяжують вину[331]. На думку Т.Л. Сергєєвої, обставини, які розглядаються, впливають на ступінь вини[332]. Н.Ф. Кузнецова, Б.А. Курінов називають їх обставинами, які пом’якшують чи обтяжують покарання[333]. І.І. Карпець визначає ці обставини як такі, що пом’якшують чи обтяжують суспільну небезпечність діяння[334]. Більшість авторів використовують поняття "обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність"[335].
317
Див.: Свинкин А.И. Признаки личности преступника в роли квалифицирующих обстоятельств. — Свердловск: Сб. Учен. тр. Свердл, юр. ин-та, 1973. — Выл. 28. — С. 53–54; Личность преступника (уголовноправовое и криминологическое исследование) /Под ред. Б.С. Волкова. Гл. 1. — Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1972. — С. 103; Флоря Е.К. Личность преступника (криминологическое и уголовно-правовое исследование): Автореф. дис… канд. юрид. наук. — М., 2003. — С. 19.
318
Див.: Свинкин А.И. Признаки личности преступника в роли квалифицирующих обстоятельств. — Свердловск: Сб. учен. тр. Свердл. юр. ин-та, 1973. — Вып. 28. — С. 53–54.
319
Див.: Ребане И.А. Об индивидуализации и освобождении от уголовной ответственности и наказания / Под ред. Г.Б. Виттенберга. — Иркутск, 1976. — С. 89; Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве (Вопросы теории). — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1985. — С. 71; Велиев С.А. Принципы назначения наказания. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. — С. 232.
320
Див.: Ребане И.А. Об индивидуализации и освобождении от уголовной ответственности и наказания / Под ред. Г.Б. Виттенберга. — Иркутск, 1976. — С. 89.
321
Див.: Ребане И.А. Об индивидуализации и освобождении от уголовной ответственности и наказания / Под ред. Г.Б. Виттенберга. — Иркутск, 1976. — С. 89.
322
Див.: Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. — М.: юрлитинформ, 2002. — С. 19.
323
Див.: Лукашов А.И., Саркисова Э.А. Уголовный кодекс Республики Беларусь: сравнительный анализ и комментарий. — Минск, 2000. — С. 66–67.
324
Див.: Уголовный кодекс Республики Казахстан / Под ред. редколлегии серии "Законодательство зарубежных стран". — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — С. 76–80.
325
Див.: Уголовный кодекс Испании /Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Ф.М. Решетникова. — М.: Зерцало, 1998. — С. 18–19.
326
Див.: Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов /Под ред. ИД. Козочкина. — М., 1998. — С. 93.
327
Див.: Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. — 2-е изд., изм. и доп. / Под ред. Ю.И. Скуратова, В.М. Лебедева. — М.: НОРМА-ИНФРА*М, 1998. — С. 120; Уголовный кодекс Франции / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Э.Ф. Побегайло. — М., 1993. — С. 49; Уголовный кодекс Швейцарии / Науч. ред. Н.Ф. Кузнецова. — М., 2000. — С. 30.
328
Див.: Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов /Под ред. И.Д. Козочкина. — М., 1998. — С. 344.
329
Див.: Уголовный кодекс Эстонской Республики / Под ред. редколлегии серии "Законодательство зарубежных стран”. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — С. 60.
330
Див.: Познышев С.В. Основные начала науки уголовного права. Общая часть уголовного права. — М., 1912. — С. 621; Ищенко А.В. Назначение наказания по Уголовному кодексу Российской Федерации: Научно-практическое пособие. — М.: Юрлитинформ, 2002. — С. 15.
331
Див.: Шаргородский МД. Вина и наказание в советском уголовном праве. — М., 1945. — С. 13, 20–39; Викторов Б. Раскаяние как смягчающее вину обстоятельство // Социалистическая законность. — 1961. — № 7; Чистосердечное раскаяние — смягчающее вину обстоятельство // Социалистическая законность. — 1964. — № 12. — С. 24.
332
Див.: Сергеева ТА. Вопросы виновности и вины в практике Верховного Суда СССР по уголовным делам. — М., 1950. — С. 43; Бажанов М.И. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства при назначении наказании // Вопросы государства и плава. — М., 1974. — С. 250.
333
Див.: Кузнецова Н.Ф., Куринов Б.А. Отягчающие и смягчающие обстоятельства, учитываемые при определении меры наказания / / Применение наказания по советскому уголовному праву. — М.: МГУ, 1958. — С. 92.
334
Див.: Карпец М.И. Отягчающие и смягчающие обстоятельства в советском уголовном праве. — М., 1959. — С. 27.
335
Див.: Гаскин С.С. Отягчающие обстоятельства и их значение для индивидуализации уголовной ответственности и наказания: Автореф. дис… канд. юрид. наук. — М., 1981. — С. 9; Кругликов Л.Л. Правовая природа смягчающих и отягчающих обстоятельств // Уголовное право. — 1999. — № 4. — С. 18–19; Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. — М.: Юрлитинформ, 2002. — С. 16.