Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України

Аналізуючи наведені точки зору, слід погодитися з Ребане, Л.Л. Кругліковим, С.А. Велієвим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 65 КК обставини, що характеризують особу винного, і ті, які пом’якшують та обтяжують покарання, є самостійними видами загальних засад призначення покарання. Саме тому суд, призначаючи покарання, має враховувати в сукупності особу винного й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Водночас недоцільно заперечувати їх тісний взаємозв’язок.

Наступною ознакою обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, є ознака "непохідностї" (відмінності) кожної з цих обставин від інших, що ввійшли у визначені в ст. ст. 66 і 67 КК України переліки. Ця ознака має значення як при внесенні законодавцем змін у ці переліки, так і в правозастосовчій діяльності у зв’язку з наявністю відкритого переліку пом’якшуючих обставин. Недотримання вимоги про відмінність обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання, від інших, що передбачені в ст. ст. 66 і 67 КК України, при подальших змінах цього переліку законодавцем може привести до подвійного врахування однієї й тієї самої обставини: спочатку як частини загального поняття, а потім як самого цього загального поняття, що призведе до порушення принципу справедливості[322].

Виходячи зі змісту ознак, що характеризують обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання, їх значення в процесі індивідуалізації покарання, цікаво розглянути питання про назву цих обставин. У зарубіжному законодавстві термінологія для позначення обставин, які досліджуються, не є однаковою. Так, у КК Республіки Білорусь, Республіки Киргизстан та Литовської Республіки їх називають обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність[323], у КК Республіки Казахстан — обставинами, які пом’якшують і обтяжують кримінальну відповідальність і покарання[324], у КК Іспанії — обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність, покарання й вину[325]. У Зводі законів США вони називаються пом’якшуючими й обтяжуючими факторами[326], у КК Російської Федерації, Франції та Швейцарії — обставинами, які пом’якшують і обтяжують покарання[327], у КК Японії — просто пом’якшуючими обставинами[328]. У КК Естонської Республіки ці обставини визначаються як "обставини справи, які пом’якшують і обтяжують відповідальність"[329].

Незважаючи на те, що чинне кримінальне законодавство визначило сферу їх дії — призначення покарання, — у теорії кримінального права неоднозначно тлумачиться правова природа цих обставин. Наприклад, деякі автори вважають, що найбільш правильним є визначення їх як "обставин, які збільшують і зменшують міру покарання"[330]. М.Д. Шаргородський, М.М. Ісаєв і деякі інші вчені говорили про обставини, що пом’якшують і обтяжують вину[331]. На думку Т.Л. Сергєєвої, обставини, які розглядаються, впливають на ступінь вини[332]. Н.Ф. Кузнецова, Б.А. Курінов називають їх обставинами, які пом’якшують чи обтяжують покарання[333]. І.І. Карпець визначає ці обставини як такі, що пом’якшують чи обтяжують суспільну небезпечність діяння[334]. Більшість авторів використовують поняття "обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність"[335].