Via Combusta, або Випалений шлях
- Автор: Малина Маріанна
- Серия: Фіолетові діти #2
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Країна мрій
- ISBN: 978-617-538-001-7
- Жанр: Детективная фантастика
Электронная книга - «Via Combusta, або Випалений шлях». Краткое содержание книги:
— Все! Досить теревенити! — сказала несподівано жорстко.
— Чому? — ображено звела на неї очі Свєтка.
— Тому, що час збиратися, — Ангеліна красномовно вказала в бік годинника на стіні,— кому в школу, а кому на роботу. Тож хутко-хутко… закінчуйте посиденьки та вдягайтеся. Бо автобус не чекатиме…
Виходячи з кухні, Свєтка зашепотіла мені на вухо:
— Не зважай на неї… Я тобі все покажу. Я тепер знаю, де вихід… Вихід — там, де повна темрява. Темрява перед народженням молодика…
12
Тривав нудний урок, і Свєтка, щоб розважитися, поклала собі на коліна атлас зіркового неба і щось там з інтересом видивлялася. А потім обернулася до мене і зашепотіла:
— Дракон завжди в усіх казках та міфах охороняє коштовності. Дивись, — вона тицьнула пальцем у карту, — біля Малої Ведмедиці, навколо Полярної зірки, розташоване сузір’я Дракона. Які дорогоцінності він охороняє?
Я розвернувся до неї і витягнув шию, щоб краще роздивитися. Раптом біля нашої парти з’явилася вчителька, і я просто над вухом почув:
— Родной язык у человека тот, на котором он думает…
Я звів очі й побачив перед собою нашу «русачку», яка єхидно дивилася на Свєтчин атлас. Свєтка швидко зорієнтувалася і запхнула книгу у шухляду під партою.
— Вот ты, Светлана, на каком языке думаешь? — невдоволено мружачи очі запитала вчителька.
Свєтка підвелася:
— Я?
Десь на гальорці тихо захихотіли.
— Да! Ты! — підібгавши мальовані помаранчевим кольором губи, з притиском проказала «русачка».
— Ні на якому! — відповіла Свєтка. По класу прокотилася хвиля вже цілком відчутного сміху. Світлана неуважно ковзнула поглядом навкруги і виправилася: — Я не думаю словами…
— Напоминаю для тех, кто забыл, — тріумфально обвела очима клас учителька, — идёт урок русского языка! А некоторые не только не в состоянии думать, а даже не в состоянии вспомнить, где находятся!
Клас уже розвеселився на всю котушку і мало не повзав від реготу. Свєтка трохи почервоніла і сіла на місце, бурмочучи під ніс:
— Думати словами — це примітивно і дуже повільно…
Вчителька тим часом підійшла до дошки і, продовжуючи якусь недочуту нами тему, вивела на дошці каліграфічним почерком:
Омонимы
І проказала, звертаючись до класу:
— Успокаиваемся! Вспоминаем программу пятого класса!
А потім, не чекаючи відповіді, не менш каліграфічно написала:
КЛЮЧ журавлей
КЛЮЧ от дверей
Из-под земли бил КЛЮЧ
— Так кто нам прояснит значение слова «омоним»? — вона оглянула вже мовчазну аудиторію і зупинила погляд на Свєтці.— Может, ты, Светлана?
Свєтка зітхнула і знову підвелася:
— Омонимы, — нудним завченим голосом почала вона, — разные по значению, но одинаковые по написанию и звучанию слова.
І зненацька додала:
— Тільки це ваше «арістотелєвське опрєдєлєніє» — дурня повна!
У вчительки брови поповзли вгору.
А Свєтка тим часом рішучими кроками попрямувала до дошки і, зупинившись біля вчительки, подивилася їй просто в очі та проказала:
— Бо ніякого «разного значєнія» тут і близько немає!
Лице «русачки» на таке нахабство почало вкриватися нервовими червоними плямами. Я, чесно кажучи, теж не чекав від тихої Свєтки такого демаршу.
А вона тим часом кривувато написала поряд із каліграфією:
КЛЮка
КЛЮв
ПроКЛЮнуться
І затято провадила:
— У всіх цих словах спільне оце «КЛЮ», — і тицьнула в нього, аж крейда закришилася. — «КЛЮ» — це те, чим можна щось пробити, щось довге і, може, гостре. Типу «клюву» чи «клюки» Либонь, якесь утрачене давнє слово. Воно ж все пробиває, відкриває! Птахи повертаються з вирію ключем і ніби пробивають небо з того світу — весну відмикають. Ключ, який джерело, пробиває землю. А ключ від дверей — теж довгий і теж відмикає…
— А коса? — єхидно запитала з місця Любочка. Вітка біля неї захихотіла, затуливши рота рукою.
— Коса — це щось «косе», тобто криве, — глипнула на неї Свєтка, — і коса дівоча заплетена навскоси, і коса, якою косять, — крива, та й берегова коса теж рідко буває прямою!
Вона обтрусила руки і завершила свій виступ словами:
— Омонімів узагалі немає! Це тупі вигадки! Всі ці слова — це образні вирази, а не різне значення! Так ви скоро скажете, що у виразах «плывёт тучка» «плывёт кораблик» слово «плывёт» — то ононім! Чи ще якесь іностранческе слово до нього приліпите, щоб мозги пудрити!